ДО УВАГИ:  російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, Житня вулиця, 6,14 )

ПОВІДОМЛЕННЯ:

ДО УВАГИ:  російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, Житня вулиця, 6,14 )

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.                                                 

розглянув матеріали

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Полтава" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 342 010,21 грн., що еквівлентно 8997 доларів США , завданих збройною агресією відповідача.

В обґрунтування позовних зазначає, що ТОВ "Аптека низьких цін Потава" у зв`язку з військовою агресією російської Федерації проти України було завдано матеріальних збитків та шкоду майну, яке знаходилось на території міста Харкова  на  загальну суму 342 010,21 грн, що еквівлентно 8997 доларів США .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2024 позовну заяву  залишено без руху; надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви.

22.01.2024 позивачем  у заяві про усунення недоліків (вх.№1868) повідомлено, що ТОВ "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ПОЛТАВА" (ЄДРПОУ: 38971740) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Розглянувши позовну заяву з додатками, суд встановив, що така відповідає процесуальним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а відтак суд, на підставі статті 176 Господарського процесуального кодексу України, приймає позовну заяву до розгляду і відкриває провадження у справі.

Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у справі, яка розглядається, судом враховано наступне: предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН. У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що, у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні, у зв`язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19, від 18 травня 2022 року № 760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167цс20 (пункт 58).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах № 490/9551/19 та № 311/498/20.

Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі № 428/11673/19 та у справі № 760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

У відповідності до вимог частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Згідно вимог частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у спрощеному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи, а крім того, у спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, дана справа не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у статті 12 Господарського процесуального кодексу України. У даному разі, з огляду на предмет спору в даній справі, справа не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у частині 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України. Обставини справи, що згідно частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, наразі також свідчать про відсутність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, з урахуванням чого, суд дійшов висновку про необхідність прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/123/24 за правилами загального позовного провадження.

Щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи слід зазначити таке.

У зв`язку з військовою агресією держави-відповідача проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави-відповідача та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою-відповідачем.

Наведене унеможливлює повідомлення відповідача про розгляд цієї справи засобами поштового зв`язку та звернення до суду держави-відповідача з судовим дорученням про вручення документів.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Керуючись статтями 12, 177, 178, 181, 182, 184, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.  Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/123/24.

2.Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3.Призначити підготовче засідання  28 лютого 2024 року о 10:30.

4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022,  місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під’їзд, 1-й поверх, зал № 102.
5. Встановити відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду, з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів його направлення на адресу позивача.

5.1.Копія відзиву та доданих до нього документів позивачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду (ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

5.2 Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

6. Встановити позивачу (п`ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.

7. Повноваження учасників справи оформити у відповідності з вимогами статті 60 Господарського процесуального кодексу України та надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

8. Звернути увагу учасників справи, що:

8.1. Заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.

8.2. У випадку подання доказів до суду у всіх учасників справи існує обов`язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Докази такого надіслання надати суду, із описом вкладеного у цінний лист.

8.3. Звернути увагу учасників справи на порядок подання доказів, встановлений у статті 80 Господарського процесуального кодексу України, та наслідки неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також на загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

9. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

10. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 29.01.2024.