flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги: Держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації

07 серпня 2024, 16:59

До уваги: Держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

23.07.2024

м. Харків

Справа № 922/1160/24

 

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.                      

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

 

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом  

  Приватного підприємства "Гарант 2005"

(62405, Харківська обл., селище Кутузівська, вул. Шляхова, 11)       

 

до  

 Держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації

(російська федерація, 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, б. 15-а, будова 1)

   

 

про

 

стягнення 2208400,00 грн. (що еквівалентно 60627,00 доларів США)

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач, Приватне підприємство "Гарант 2005" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Держава російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь: 2208400,00 грн. (що еквівалентно 60627,00 доларів США), що складається з 1958500,00 грн. (що еквівалентно 53872,00 доларів США) завданих майнових збитків та 249000,00 грн. (що еквівалентно 6755,65 доларів США) упущеної вигоди.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 21.05.2024 о 12:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2024 у справі № 922/1160/24 відкладено підготовче засідання на 11.06.2024 о 10:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2024 у справі № 922/1160/24 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2024 о 10:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 у справі № 922/1160/24 відкладено судове засідання на 23.07.2024 о 12:15.

Позивач у судове засідання 23.07.2024 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідач у підготовче засідання16.04.2024 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся своєчасно та належним чином, а саме, відповідача про дату, час і місце розгляду справи повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Таким чином, суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції та судом дотримано, під час підготовчого провадження, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

01.01.2015 року між ТОВ Фірма “Автосервіс” (код ЄДРПОУ 21241251) з Приватним Підприємством “Гарант 2005” (код ЄДРПОУ 3369080) (надалі скорочено ПП “ГАРАНТ 2005”), укладено договір оренди 2/2015 від 01.01.2015 року, відповідно до якого власником ТОВ Фірма “Автосервіс” передано в користування в ПП “ГАРАНТ 2005” автозаправну станцію з обладнанням та земельну ділянку під АЗС, розташованих за адресою Харківська область, Харківський район, се л. Куту зівка, вул.Шляхова, 11, строком на 10 років.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма “Автосервіс” ( код ЄДРПОУ 21241251) володіє на праві власності стаціонарною автозаправною станцією (надалі скорочено ТОВ Фірма “Автосервіс”) загальною площею 25,4 кв.м. літ. “А-1” ( цегла, загальна площа 25,40 кв.м., два навіси: літ “Б, В”, ємкості літ. “к, кі, к2” огорожа №1-2, замощення літ. “І”, що розташована за адресою: Україна, 62405, Харківська область, Харківський район, селище Кутузівка, вулиця Шляхова, будинок 11, на території Вільхівської сільської територіальної громади. Вказану стаціонарну автозаправну станцію ТОВ Фірма “Автосервіс” відповідно до акту приймання-передачі АЗС до договору оренди №2/2015 від 01.01.2015 року передало в користування в ПП “ГАРАНТ 2005” строком на 10 років.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, відповідно до якого з 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан. № 309 від 22.12.2022 року.

Відповідно до Наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25 квітня 2022 року та в подальшому №309 від 22.12.2022 року Про затвердження переділку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні), в період з 24.02.2022 року до

28.04.2022 року селище Кутузівка Харківського району Харківської області перебувало в окупації, з 28 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року в зоні проведення активних воєнних (бойових) дій, а з 30 квітня 2022 року селище Кутузівка перебуває в зоні можливих бойових дій.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що починаючі з 24.02.2022, військові збройних сил російської федерації, здійснили озброєний наступ та в подальшому окупували селище Кутузівка Харківського району Харківської області, яке перебувало в окупації до 28 квітня 2022 року.

У період з 28.04.2022 до 30.04.2022 селище Кутузівка Харківського району перебувало в зоні активних бойових дій під обстрілами з різних видів зброї збройних сил російської федерації, при чому систематичні обстріли селища Кутузівка відбувались до вересня 2022 року.

Таким чином, позивачем у позові нагоошено про те, що у зв’язку з окупацією та проведення активних воєнних (бойових) дій, в період з 24 лютого до 30 квітня 2022 року, збройними силами російської федерації в селищі Кутузівка Харківського району Харківської області, внаслідок обстрілів та вибухів пошкоджено та знищено будівлі та споруди автозаправної станції ТОВ Фірма “Автосервіс”, які передані в оренду ПП “ГАРАНТ 2005” та паливо роздавальне обладнання та основні засоби, що належать ПП “ГАРАНТ 2005” та розташовані за адресою: Україна, Харківська область, Харківський район, селище Кутузівка, вулиця Шляхова,11, біля автотраси Харків-Старий Салтів, 21 кілометр, чим завдано суттєвої майнової шкоди ТОВ Фірма “Автосервіс”.

Відповідно до інформаційної довідки №364000842 від 31.01.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма “Автосервіс” (код ЄДРПОУ 21241251) на праві власності належить нежитлова будівля стаціонарної АЗС, літ “А-1”, загальною площею 25,4 кв.м. з цегли, два навіси: літ. “Б,В”, ємкості літ. “к, кі, к2”, огорожа №1-2, замощення літ. “І”., що розташовані за адресою: Україну Харківська область, Харківський район, селище Кутузівка, вул.Шляхова, будинок 11 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1602925063251).

Так, внаслідок активних воєнних (бойових) дій, які проводили російські війська по території селища Кутузівка Харківського району Харківської області, нежитловим будівлям і спорудам стаціонарної АЗС, що належить на праві власності ТОВ Фірма “Автосервіс”, розташованій за адресою: Україна, Харківська область, Харківський район, селище Кутузівка, вул.Шляхова,11, завдано наступну майнову шкоду:

Із матеріалів справи убачається, що комісійним оглядом АЗС ПП “ГАРАНТ 2005” від 10.11.2022 року встановлено, що будівлі та споруди стаціонарної автозаправної станції мають пошкодження та руйнування характерні дефекти на пошкодження, що виникли в результаті бойових дій, аналіз яких дає можливість обґрунтувати неможливість подальшої безпечної експлуатації будівель та виконання робіт з їх відновлення.

Ретельним оглядом будівлі СТО, що розташована на території АЗС: будівля та споруди, стіни та перегородки по всій будівлі мають масові тріщини і руйнування стін до фрагментів внаслідок влучання уламків боєприпасів та вибуховою хвилею. Покриття по всій будівлі - руйнування та обвалення плит покриття внаслідок влучання уламків боєприпасів та вибуховою хвилею. Покрівля по всій будівлі повне руйнування уламками боєприпасів та вибуховою хвилею. Вікна та двері по всій будівлі повне руйнування уламками боєприпасів та вибуховою хвилею. Фундамент бетонний стрічковий під стінами та бетонний стовпчастий під колонами, візуально стан не пошкоджений.

Також, оглядом одноповерхової будівлі АЗС встановлено: стіни та перегородки по всій будівлі мають масові тріщини внаслідок влучання уламків боєприпасів та дії вибухової хвилі. Покрівля (профлист на дерев’яній обрішітці) по всій будівлі повністю зруйнована уламками боєприпасів та вибуховою хвилею. Вікна та двері по всій будівлі повністю зруйновані уламками боєприпасів та вибуховою хвилею. Фундамент бетонний стрічковий під стінами, візуально стан не пошкоджений Оглядом навіса (літ.Б) встановлено: Колони по всій споруді пошкоджені уламками боєприпасів. Покриття по свій споруді має деформування металоконструкцій вибуховою хвилею. Покрівля по всій споруді має повне руйнування уламками боєприпасів та вибуховою хвилею.

Оглядом навіса (літ.В) установлено: Колони по всій споруді пошкоджені уламками боєприпасів. Покриття по всій споруді деформовано металоконструкцій вибуховою хвилею. Покрівля по всій споруді мають повне руйнування уламками боєприпасів та вибуховою хвилею.

Оглядом будівлі вбиральні (літ.Г) встановлено, що покриття, покрівлі по всій будівлі мають руйнування уламками боєприпасів та вибуховою хвилею.

Ємності: 1 ємність має пошкодження уламками боєприпасів, 3 ємності повністю зруйновані.

Дві паливороздавальні колонки “Вауне Дрессер МРД 587 2/4” повністю зруйновані. Огорожа довжиною 87 м., висотою 1,6 м. з хвірткою (літ.№1, №2) з металевої сітки на рамі

З металевого куточка по всій довжині та периметру ділянки має деформацію прутів та секцій, відсутність та руйнування частини бетонних та металевих секцій огорожі.

Замощення (літ.І), площею 610 кв.м. з асфальтобетону, має руйнування та пошкодження у вигляді вирв та посічення навколо уламками боєприпасів.

Пошкоджено Стелу сел.Кутузівка.

Пошкоджено та зруйновано внаслідок вибухів паливо роздавальне обладнання. А саме:

- 30-B089-LPG Зонд 89, тип 924 В LPG;

- 30-B105-LPG Зонд 105 тип 924 В LPG;

- 30-В113 Зонд 113”, тип 924В;

- 30-В113 Зонд 113”, тип 924В;

-30-1509-01 Дизельний поплавок 2”;

-30-1509-02 Бензиновий поплавок 2”;

Пошкоджено та зруйновано внаслідок вибухів NANO консоль без принтера, з внутрішнім канальним IS бар’єром;

В приміщенні операторської знищено внаслідок вибухів наступні основні засоби:

- ноутбук ASUS X513EP-BQ442;

- системний блок;

- гучномовець прожекторний 20 ГП30П;

- композитна панель для вивіски;

- підсилювач мікшер 80 ПП022М;

- пульт мікрофонний ПМЗ-01;

- світлодіодне табло “Бігучий рядок” 320x960 мм. (GREEN/OUTDOOR/WI-FI+TEMP);

- стояк зонда фланцевий 2” з коробкою;

- тример бензиновий Gartner BCG-2917.

Також, у касі викрадення та нестачу готівкових коштів в сумі 25000, 00 грн.

В ємностях знищено: бензин автомобільний A-92-Євро 5-ЕО в кількості 19726 літрів; бензин автомобільний A-95-Євро 5-ЕО в кількості 9524 літрів; паливо дизельне ДП-З-Євро 5-ВО в кількості 9307 літрів.

20 листопада 2023 року ПП “ГАРАНТ 2005” відповідно до Наказу №2 директора даного підприємства від 20.11,2023 року, проведено інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів, капітальних інвестицій, грошових коштів та товарів ПП “ГАРАНТ 2005” станом на 22 листопада 2023 року, в ході якої виявлено викрадення та нестачу малоцінних необоротних матеріалів на суму 38 534,55 гри., готівкових грошових коштів в сумі 18 751,60 гри., паливно мастильних матеріалів - автомобільного бензину А-95 та А-95 та дизельного палива на загальну суму 952 744,48 гри. Також виявлено повну деформацію та відсутність частини огорожі АЗС, руйнування уламками боєприпасів Стелли селища Кутузівка та повне руйнування внаслідок бойових дій обладнання - паливороздавальних (ПРК) вауне Дрессер МРД 587 2/4 в кількості 2 штуки, на загальну суму 121 357,21 грн.

Внаслідок знаходження ПП “Гарант 2005” в окупації та подальшого руйнування будівель та споруд АЗС, що послугувало в подальшому неможливістю провадження ПП “Гарант 2005” господарської діяльності, підприємство не отримало доходу в період березень- грудень 2022 року та в 2023 році, в загальній сумі упущена вигода ПП “Гарант 2005” за 2022 -2023 роки склала 249 900,00 (двісті сорок дев’ять тисяч дев’ятсот) гривень, що еквівалентно по курсу НБУ 6755,65 доларам США (шість тисяч сімсот п’ятдесят п’ять доларів США), що підтверджується Звітом Суб’єкту оціночної діяльності Баранова В.В. про оцінку упущеної вигоди ПП “ГАРАНТ 2005”, що виникла внаслідок збройної агресії російської федерації від 15.12.2023 року.

Вищевказані факти нанесення майнової шкоди ПП “ГАРАНТ 2005” зафіксовано в комісійному акті обстеження пошкодженого майна, складеного 10 листопада 2022 року представниками підприємства за участю експерта будівельного 1 категорії ТОВ “АЗОВ-ГАРРЕТ” та інженера-землевпорядкування Зінченко Л.С. До комісійного акту виготовлено фототаблицю, з фотознімками пошкоджень та руйнувань. Також фотознімки пошкоджень та руйнувань АЗС ПП “Гарант 2005” зроблено за допомогою мобільного застосунку “eyewitness to Atrocities”.

Також, вищевказані факти нанесення майнової шкоди зафіксовано Товариством з обмеженою відповідальністю “Азов-Гаррет” експертом будівельним 1 категорії Солонським Миколою Вікторовичем в Звіті №27/2-23-1, що зареєстрований в ЄДЕССБ 13.03.2023 року за номером TOO 1:7623-1268-4306-5927, за результатами обстеження будівель і споруд стаціонарної АЗС за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Кутузівка, автотраса Харків- Старий Салтів,21 км, відповідно до Висновку та рекомендацій за результатами обстеження нежитлових будівель АЗС за вказаною адресою виявлені дефекти і пошкодження будівельних конструкцій, спричинені бойовими діями та знаходяться в аварійному стані, непридатному до нормальної експлуатації, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступень та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єктів (зруйновані об’єкти).

З метою визначення реальних збитків, завданих майну - будівлі АЗС за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Кутузівка, автотраса Харків-Старий Салтів,21, суб’єктом оціночної діяльності, оцінювачем Фізичною особою підприємцем Барановим Валерієм Валентиновичем складено Звіт від 01.12.2023 року про розмір реальних збитків, в наслідок збройної агресії Російської Федерації, завданих майну - будівлі АЗС, яка належить на праві власності ТОВ Фірма “Автосервіс”, та передані в оренду в ПП “Гарант 2005” відповідно до якого вартість реальних збитків, завданих будівлі АЗС становить 53872,00 (п’ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят два) долара США без врахування податку на додану вартість, що за курсом Національного банку України на дату оцінки, станом на 01.12.2023 року, вартість збитків завданих ПП “Гарант 2005” становить 1 958 500,00 грн. (один мільйон дев’ятсот п’ятдесят вісім тисяч п’ятсот гривень 00 коп.).

У зв'язку із чим, позивач був вимушений звернутись до правоохоронних органів, а саме, до УСБУ в Харківській області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення - злочин (в порядку статті 214 КПК).

Вказаний факт протиправних дій представників збройних сил російської федерації, а саме, здійснення починаючи з 11 березня 2022 року обстрілів з невідомого виду озброєння та снарядами по території Приватного підприємства “ГАРАНТ 2005” за адресою: вул.Шляхова,11, в селище Кутузівка, Харківського району Харківської області, внаслідок чого підприємству завдано руйнувань та пошкоджень, підтверджується листом Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області Ж70/6-Я-346 від 23.02.2024 року, з надання Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження №42022222130000135 від

Із матеріалів справи убачається, що 08.09.2022, за фактом порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями збройних сил чи інших відомств Російської Федерації, що полягало у здійсненні обстрілів по території за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Кутузівка, вул.Шляхова, 11, внаслідок чого пошкоджено майно ПП “Гарант 2005” (код ЄДРПОУ 33369080) та ТОВ Фірма “Автосервіс” (код ЄДРҐЮУ 21241251), правова кваліфікація злочину кваліфіковано за ч.І ст.438 КК України.

Таким чином, загальний розмір збитків, понесених позивачем, становить 1958500,00 грн., що по курсу НБУ еквівалентно 53 872,00 доларам США (п’ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят два долари США), та вартість упущеної вигоди складає 249900, 00 (двісті сорок дев’ять тисяч дев’ятсот гривень), що еквівалентно по курсу НБУ 6755,65 доларів США (шість тисяч сімсот п’ятдесят п’ять доларів США).

Такі обставини, на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, що є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв’язку з чим ПП “ГАРАНТ 2005” вимушена звернутися до суду з даним позовом до господарського суду про стягнення з держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації на користь    Приватного підприємства "Гарант 2005" 2208400,00 грн. (що еквівалентно 60627,00 доларів США), що складається з 1958500,00 грн. (що еквівалентно 53872,00 доларів США) завданих майнових збитків та 249000,00 грн. (що еквівалентно 6755,65 доларів США) упущеної вигоди.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом спору у цій справі є наявність або відсутність правових підстав для стягнення з держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації упущеної вигоди у розмірі 2208400,00 грн. (що еквівалентно 60627,00 доларів США), що складається з 1958500,00 грн. (що еквівалентно 53872,00 доларів США) завданих майнових збитків та 249000,00 грн. (що еквівалентно 6755,65 доларів США) упущеної вигоди.

Цивільний кодекс України, а саме стаття 22, однією зі складових збитків визначає упущену вигоду - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Такими доходами можуть, зокрема, визнаватись, недоотриманий прибуток від укладених контрактів, майбутні прибутки від використання техніки, обладнання чи об’єктів нерухомості, недоотримані прибутки від тваринництва тощо.

На сьогоднішній день в Україні діє "Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації", затверджений Постановою КМУ від 20.03.22 № 326 (далі за текстом - Порядок № 326).

Серед іншого пп. 14 п. 2 Порядку № 326 визначає як окремий напрям для визначення збитків: економічні втрати підприємств - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/3928/20 від 30.09.2021, суд визначив критерії для розрахунку розміру збитків у вигляді упущеної вигоди та стандарти його доказування. Серед іншого пред’явлення позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, вимагає довести:

- протиправність (неправомірність) поведінки заподіювана збитків;

- наявність збитків, їх розмір. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

- причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, внаслідок військової агресії збройних сил російської федерації та руйнування протягом 2022 року обладнання та споруд АЗС ПП “ГАРАНТ 2005” призвело до неможливості використання майна в якості АЗС в 2022 та в 2023 роках, в зв’язку з чим ПП “ГАРАНТ 2005” має упущену вигоду, яка склала 6755,65 (шість тисяч сімсот п’ятдесят п’ять) доларів США без врахування податку на додану вартість, та за курсом Національного банку України на дату оцінки, станом на 15.12.2023 року, склала 249 900,00 грн (двісті сорок дев’ять тисяч дев’ятсот гривень 00 коп.).

Для визначення вартості упущеної вигоди, що виникла в ПП “ГАРАНТ 2005” в результаті отримання реальних збитків внаслідок збройної агресії російської федерації, оцінювачем використано звіт про фінансові результати підприємства за 2020 та 2021 роки. Розрахунок вартості упущеної вигоди наведено в Звіті Суб’єкта оціночної діяльності Баранова В.В. про оцінку упущеної вигоди ПП “ГАРАНТ 2005” виконаний 15.12.2023 року.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ПК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій І осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні j факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної 1 Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення і цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастанна певної події.

Згідно статті 15 ПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 16 IIК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка ! порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) І шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті ^ цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п’ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 22 ІІК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її І цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками с: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально І одержати за звичайних обставин, якби ЇЇ право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, І то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути 1меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також І шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з ЇЇ вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до судової практики, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ПК України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювана шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. І Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювана шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року І військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов’язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України, і Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) І зобов'язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також, Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБОЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, від 16.08.2017 у справі № 761/943 7/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не погребує.

Відповідно до ч. З ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії росії проти України в розумінні ч. З ст. 75 ПІК України, є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Долученими до матеріалів позовної заяви письмовими доказами Позивачем доведено, що саме внаслідок бойових дій та ракетного обстрілу з боку російських військ міста Харкова, зазнали пошкоджень та руйнувань нежитлові приміщення та майно, що належить Позивачу на праві господарського відання.

Таким чином, саме внаслідок окупації та здійснення обстрілів з різних видів зброї зі сторони російських військ в селищі Кутузівка Харківського району Харківської області по вул.Шляхова,11 де було знищено та пошкоджені нежитлові будівлі та споруди АЗС ТОВ Фірми “Автосервіс”, які належать на праві власності та передані відповідно договору оренди в користування в ПП “ГАРАНТ 2005”.

Вказаний факт протиправних дій представників збройних сил російської федерації, а саме, здійснення починаючи з 11 березня 2022 року обстрілів з невідомого виду озброєння та снарядами по території ПП “ГАРАНТ 2005” за адресою: вул.Шляхова,11, в селище Кутузівка, Харківського району Харківської області, внаслідок чого підприємству завдано руйнувань та пошкоджень, підтверджується листом Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області №70/6-Я-346 від 23.02.2024 року, з надання Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження №42022222130000135 від 08.09.2022 року, за фактом порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями збройних сил чи інших відомств Російської Федерації, що полягало у здійсненні обстрілів по території за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Кутузівка, вул.Шляхова, 11, внаслідок чого пошкоджено майно ПП “Гарант 2005” (код ЄДРПОУ 33369080) та ТОВ Фірма “Автосервіс” (код ЄДРПОУ 21241251), правова кваліфікація злочину кваліфіковано за ч4 ст.438 КК України.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України на позивача не покладається обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. Отже, у контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17, від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom. (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Ст. 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Захист права власності гарантується першою статтею Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а відповідальність за порушення вказаного права покладається безпосередньо на державу і настає у тому випадку, коли будь-яке діяння держави має своїм прямим наслідком застосування до особи забороненого поводження.

Крім того, згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону.

Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватися із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема, і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-м належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади. їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

За приписами пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, також передбачено, що договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії. вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до наведених положень Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду. За таких умов, пред'явлення у даному разі позовних вимог до російської федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позивач на підставі пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то такий судовий збір стягується з відповідача в дохід бюджету, відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 4 пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 226 ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -     

 

ВИРІШИВ:

 

  1. Позов задовольнити повністю
  2. Стягнути з держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації (російська федерація, 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, б. 15-а, Будова 1)  на користь   Приватного підприємства "Гарант 2005" (62405, Харківська обл., селище Кутузівка, вул. Шляхова, 11, код ЄДРПОУ 33369080) 2208400,00 грн. (що еквівалентно 60627,00 доларів США), що складається з 1958500,00 грн. (що еквівалентно 53872,00 доларів США) завданих майнових збитків та 249000,00 грн. (що еквівалентно 6755,65 доларів США) упущеної вигоди.
  3. Стягнути з держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації (російська федерація, 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, б. 15-а, Будова 1) 33126,00 грн. судового збору, зарахувавши вказану суму в дохід державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106)".
  4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "02" серпня 2024 р.   

 

Суддя

 

 Є.М. Жиляєв