Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
______________________________________________________________________
Повідомлення
До відома Черкасова Олексія Олексійовича
ЗМІСТ ПОВІДОМЛЕННЯ: Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 грудня 2024 р. по справі № 922/2432/21(922/2817/24) ухвалено:
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду від 17.01.2022 окрім іншого було припинено процедуру реструктуризації боргів Фізичної особи Федоренко Світлани Олексіївни та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Антоненка Дмитра Олександровича. Визнано фізичну особу Федоренко Світлану Олексіївну банкрутом та введено процедуру погашення боргів. Призначено керуючим реалізації фізичної особи Федоренко Світлани Олексіївни арбітражного керуючого Антоненка Дмитра Олександровича та встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реалізацією фізичної особи Федоренко С.В. у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним своїх повноважень.
Ухвалою від 30.08.2024 суд припинив повноваження керуючого реалізацією Антоненко Д.О., у зв'язку зі смертю.
Призначив керуючою реалізацією фізичної особи Федоренко Світлани Олексіївни 07.05.1963 р.н. (РНОКПП 2313701220, адреса: 61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, б. 263, кв. 166) арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну (свідоцтво № 318 від 28.02.2013, адреса: вул. Xapківська, буд. 6, смт. Буди, Харкiвський р-н, Xapківська обл., 62456, РНОКПП 2419615140).
09.08.2024 до суду від Гарнюк Анни Олександрівни надійшла позовна заява, в який позивач просить суд визнати недійсним договір позики від 05.10.2017, укладений між Харіним Захаром Олександровичем (позикодавець), з однієї сторони, та Федоренко Світланою Олексіївною і Черкасовим Олексієм Олексійовичем (позичальники), з іншої сторони, на суму 2 843 000,00 грн.; стягнути з Черкасова Олексія Олексійовича, Федоренко Світлани Олексіївни, Харіна Захара Олександровича на користь позивача Гарнюк Анни Олександрівни усі понесені судові витрати.
Ухвалою від 04.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухваливши здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.09.2024 до суду від Гарнюк Анни Олександрівни надійшло клопотання (вх. №22762) в якому позивач просить суд перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
13.09.2024 до суду від представника Федоренко С.О. надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 23080), в якому представник 2-го відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.
Ухвалою від 19.09.2024 суд задовольнив клопотання Гарнюк А.О. (вх. №22762) та перейшов до розгляду справи № 922/2432/21 (922/2817/24) за правилами загального позовного провадження.
Ухвалив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
Розпочав у справі підготовче провадження і призначити підготовче засідання на "09" жовтня 2024 р. на 14:00 год.
Встановив відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач зобов`язаний надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст.165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов.
Встановив позивачу, згідно із ст.166 Господарського процесуального кодексу України, строк на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання - 5 календарних днів. Зобов`язати позивача надіслати (надати) відповідь на відзив та додані до нього документи іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) такої відповіді на відзив до суду. Докази такого надіслання надати суду.
Відповідачам, згідно із ст.167 Господарського процесуального кодексу України встановив строк на подання до суду заперечення з дня отримання відповіді на відзив - 5 календарних днів. Зобов`язати відповідача надіслати (надати) заперечення та додані до нього документи іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) такого заперечення до суду. Докази такого надіслання надати суду.
Запропонував відповідачу зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
В судовому засіданні 09.10.2024 суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 13 листопада 2024 року о 13:40 год.
Ухвалою від 13.11.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11 грудня 2024 року о 12:10 год.
Учасники провадження в призначене судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що 25.09.2024 до суду через систему Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 24142) яке було зареєстровано в справу № 922/2432/21 (без зазначення номеру позовного провадження № 922/2817/24), в якому представник позивача просив суд витребувати у Черкасова Олексія Олексійовича, Федоренко Світлани Олексіївни, Харіна Захара Олександровича оригінал договору позики від 05.10.2017 року та оригінал додаткової угоди до договору позики від 02.05.2019 року для долучення до матеріалів судової справи.
Надаючи оцінку наявним у справі матеріалам, аналізуючи надані сторонами заяви по суті справи, суд дійшов висновку, що завдання підготовчого провадження не є виконаними.
Так, статтею 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема:
7) з’ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;
10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;
Також зазначається, що відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи необхідність вирішення питань, які за правилами процесуального закону можуть розглядатись у підготовчому провадженні, зокрема щодо розгляду клопотання позивача про витребування доказів, з метою справедливого, неупередженого, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, суд дійшов висновку про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.
Крім викладеного вище, суд враховує правові висновки у практиці Верховного Суду з такого питання (наприклад, викладені у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21), відповідно до яких суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 922/2432/21 (922/2817/24) та розглянути клопотання представника Гарнюк А.О. про витребування у Черкасова Олексія Олексійовича, Федоренко Світлани Олексіївни та Харіна Захара Олександровича оригіналу договору позики від 05.10.2017 та оригіналу додаткової угоди до договору позики від 02.05.2019.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).
За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Учасники справи зобов’язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (частина 2 статті 42 ГПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК сторони користуються рівними процесуальними правами.
Статтею 164 ГПК України визначено документи, які додаються до позовної заяви, згідно з частинами другою, четвертою якої, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, при зверненні до суду із цією позовною заявою позивач просив суд витребувати у Черкасова О.О., Федоренко С.О., Харіна З.О. оригінал договору позики від 05.10.2017 та оригінал додаткової угоди до договору позики від 02.05.2019 для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою від 26.08.2024 суд відмовив в задоволенні клопотання Гарнюк А.О. про витребування у Черкасова О.О., Федоренко С.О., Харіна З.О. оригіналу договору позики від 05.10.2017 та оригіналу додаткової угоди до договору позики від 02.05.2019 з підстав його необґрунтованості.
В подальшому 10.09.2024 позивач звернувся до суду із клопотанням про перехід в загальне провадження із викликом сторін. Зазначене клопотання було обґрунтовано принциповим значенням для позивача та необхідністю витребування оригіналів документів та лише 25.09.2024 надав суду відповідне клопотання про витребування оригіналів договору позики від 05.10.2017 та оригіналу додаткової угоди до договору позики від 02.05.2019.
Суд, дослідивши надане клопотання, зазначає, що згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 79 ГПК України визначає поняття вірогідності доказів. Згідно до ч.1. цієї статті визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Частина 2 цієї статті встановлює, що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Дослідивши надане позивачем клопотання, судом встановлено, що останній просить витребувати у відповідачів Черкасова О.О., Федоренко С.О., Харіна З.О. оригінали договору позики від 05.10.2017 та додаткової угоди до договору позики від 02.05.2019 не посилаючись на жодну норму законодавства, яка регулює відповідні правовідносини в господарському процесі, при цьому позивач не ставить під сумнів відповідність поданих копій оригіналам. В наданому клопотанні позивач не наводить жодних обставин та пояснень, не надає будь яких доказів, які б свідчили про можливу їх недостовірність або викликали певні сумніви з приводу їх належної достовірності. За таких обставин, суд вважає подане клопотання безпідставним та необґрунтованим, а тому дійшов висновку про відмову в його задоволенні.
Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; з`ясовані заперечення проти позовних вимог; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; розглянуті всі заяви та клопотання, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також враховуючи обмежені чинним законодавством строки проведення підготовчого провадження, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 922/2432/21 (922/2817/24) та перехід до судового розгляду по суті.
Керуючись статтями 182, 183, 185, 186, 202, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 16.12.2024.
|
Суддя |
О.В. Кононова |
_03_03.png)
