Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
Повідомлення
До відома: Терна Александру
ЗМІСТ ПОВІДОМЛЕННЯ:
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі про банкрутство
(підготовче засідання)
|
"26" лютого 2025 р. |
м. Харків |
Справа № 922/4329/24 |
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кононової О.В.
при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.
|
розглянувши заяву |
Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України |
|
про визнання банкрутом |
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агророст" , код ЄДРПОУ 39367764 |
за участю :
представника ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Логвінов О.Б.
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агророст".
В наданій заяві ініціюючий кредитор просив суд прийняти заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агророст" (код ЄДРПОУ 39367764) до розгляду; відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агророст" (код ЄДРПОУ 39367764) та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича, РНОКПП. 2769704594, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 795/5 від 26.06.2013.
Заява обґрунтована тим, що станом на дату звернення до суду платник податків має податковий борг в загальній сумі 45 043 546,56 грн., в тому числі основний платіж — 22 872 939,00 грн., штрафні санкції 18 996 470,05 грн., пеня 3 174 137,51 грн. При цьому, грошові зобов’язання боржника (безспірні вимоги, в тому числі по яким наявне рішення суду по стягненню боргу в розумінні статті 1 КУзПБ) складають 22 872 939,00 грн.
Зазначені вимоги були визнані рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 по справі № 520/31526/23, яким адміністративний позов про стягнення суми податкового боргу з рахунків підприємства боржника задоволено.
Ухвалою від 20.12.2024 суд прийняв заяву Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.
Призначив проведення підготовчого засідання по справі на "02" січня 2025 р. о(б) 12:00 год.
Зобов'язав ініціюючого кредитора надати суду: додаткові документи в обґрунтування заборгованості (в разі наявності).
Зобов'язав боржника у відповідності до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства до дати проведення підготовчого засідання надати суду відзив на заяву кредитора.
Проте, судове засідання, призначене на 12:00 годину 02.01.2025 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Кононової О.В. у відпустці.
Ухвалою від 03.01.2025 суд призначив проведення підготовчого засідання по справі на "29" січня 2025 р. о(об) 14:00 год.
В призначене судове засідання учасники провадження не з'явилися, від ГУ ДПС у Харківській області до суду надійшло клопотання (вх. №2504) про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
Ухвалою від 29.01.2025 суд відклав розгляд справи в підготочому засіданні на26.02.2025 на 10:30 год.
На адресу суду від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист, в якому управління повідомляє суд, що Департаментом внесено до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України інформацію про тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 23 травня 2013 року № 979) строком на 180 днів, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 16.01.2025 № 73/7 "Про застосування до арбітражного керуючого Черкасова С.А. дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого".
25.02.2025 до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання (вх. № 5051) про призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Чипиженка Є.В.
29.01.2025 до суду від арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. надійшла заява про згоду на участь у справі в якості розпорядника майна боржника.
Представник ініціюючого кредитора в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в заяві, просив суд відкрити провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агророст" та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Чипиженка Є.В.
Боржник своїм правом на наданні відзиву не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи в підготовчому засіданні був повідомлений у встановленому законом порядку.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи приписи п. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства щодо строків проведення підготовчного засідання, приймаючи до уваги, що явка інших учасників справи в підготовче засідання судом не була визнана обов'язковою, суд вважає можливим розглянути справу в підготовчому засіданні за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та перевіривши у порядку ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства обґрунтованість вимог заявника у підготовчому засіданні суду, здійснивши всебічно та повно оцінку поданих суду кредитором доказів, що мають значення для розгляду судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов’язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків регулює Податковий кодекс України (далі - ПКУ).
Відповідно до пп. 16.1.4п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 67 Конституції України щодо обов’язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до контролюючого органу у строки, визначені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 54.3 ст. 54 ПКУ, обов’язок визначення суми грошових зобов’язань платника податків покладено на контролюючий орган, який згідно зі ст. 58 цього Кодексу реалізує такі повноваження шляхом надсилання платнику податків податкового повідомлення - рішення.
Строки сплати сум податкового зобов’язання встановлені ст. 57 ПКУ та складають 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації, визначеного п. 49.18 ст. 48 ПКУ, або протягом такого ж строку за днем отримання податкового повідомлення - рішення, а у випадку оскарження - за днем узгодження.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, конт ролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3. статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Не сплачені платником податків, у встановлений строк, суми узгоджених грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України на контролюючі органи покладено також обов’язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через ЗО календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).
За приписами ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі. До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до ПКУ здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. З ст. 34 КУзПБ заява кредитора повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агророст" (далі - платник податків, боржник) зареєстроване та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 39367764, перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС).
Станом на дату звернення до суду платник податків має податковий борг в загальній сумі 45 043 546,56 грн., в тому числі основний платіж - 22 872 939,00 грн., штрафні санкції 18 996 470,05 грн., пеня 3 174 137,51 грн.
Вказані грошові зобов’язання боржника визначені контролюючим органом шляхом формування/направлення податкових повідомлень-рішень.
Так, до матеріалів заяви ініціюючим кредитором доданий розрахунок сум грошових зобов’язань боржника перед контролюючим органом, з якого вбачається, що сума основної заборгованості ТОВ "Компанія Агророст" складається з:
- 3 297 746,00 грн. - грошові зобов’язання по податку на додану вартість, визначені у податковому повідомленні-рішенні № 0030610714 від 22.02.2023 (основний платіж);
- 19 575 193,00 грн. - грошові зобов’язання по податку на прибуток, визначені у податковому повідомленні-рішенні № 0030620714 від 22.02.2023 (основний платіж).
В зв’язку з несплатою узгоджених суми грошового зобов’язання, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях у встановлені строки, сформовано та направлено податкову вимогу від 05.06.2023 № 0004954-1313-2040.
Вказана податкова вимога у судовому порядку не оскаржувалась. З моменту направлення податкової вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись. Дана податкова вимога не є скасованою, зміненою або відкликаною, не втратила своєї юридичної сили.
Сума податкового боргу обліковується в інтегрованій картці платника за відповідним платежем.
З метою стягнення податкового боргу з ТОВ "Компанія Агророст" було подано адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду про стягнення сум податкового боргу з рахунків підприємства боржника. Так, Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 по справі № 520/31526/23 адміністративний позов про стягнення суми податкового боргу з рахунків підприємства боржника задоволено та стягнуто з ТОВ "Компанія Агророст" до бюджету України кошти у розмірі 41 868 049,05 грн. у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агророст".
Зазначена сума зобов'язань включала основний платіж - 22 872 939,00 грн. та штрафну санкцію - 18 995 110,05 грн. який виник у результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань по таким податкам:
Пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у сумі 13 818 598,05 грн. штрафна санкція по податковому повідомленню - рішенню № 0030310714 від 22.02.2023.
Податок на додану вартість у сумі 4 125 582,50 грн.:
- 3 297 746,00 грн. - основний платіж по податковому повідомленню-рішенню № 0030610714 від 22.02.2023;
- 824 436,50 грн. - штрафна санкція по податковому повідомленню-рішенню № 0030610714 від 22.02.2023;
- 3 400,00 грн. - штрафна санкція по податковому повідомленню-рішенню № 0030590714 від 22.02.2023.
Податок на прибуток у сумі 23 923 868,50 грн.:
- 19 575 193,00 грн. - основний платіж по податковому повідомленню-рішенню № 0030620714 від 22.02.2023;
- 4 348 675,50 грн. - штрафна санкція по податковому повідомленню-рішенню № 0030620714 від 22.02.2023.
Відповідно до ч.1 ст.39 Кодексу перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Грошове зобов`язання (борг) - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань належать також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов’язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор згідно з приписами цієї статті Кодексу про банкрутство визначений, як юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.
Конкурсні кредитори, згідно зі статтею 1 Кодексу про банкрутство це кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною першою статті 45 Кодексу про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
В частині третій цієї статті Кодексу про банкрутство визначені вимоги до заяви кредитора з вимогами до боржника, відповідно до яких заява кредитора має містити, зокрема розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування.
Отже за змістом наведених положень існує заборона на включення до грошового зобов`язання неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій зокрема щодо кредитора, який звертається із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (ініціюючого кредитора).
Натомість ця заборона не поширюється на вимоги конкурсного кредитора при зверненні до господарського суду із письмовою заявою про кредиторські вимоги до боржника, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство (частина третя статті 45 Кодексу про банкрутство). Аналогічне правило діє для ініціюючого кредитора у разі заявлення ним до боржника додаткових грошових вимог відповідно до порядку, передбаченого частиною другою статті 45 Кодексу про банкрутство.
Суд зауважує, що Кодекс про банкрутство не ототожнює зміст та склад вимог кредитора при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (які мають бути грошовими, однак до них не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції), зі змістом та складом вимог конкурсного кредитора, що можуть бути як грошовими, так і майновими (частина друга статті 45 Кодексу про банкрутство), та включати неустойку (штраф, пеню) та інші фінансові санкції.
У зв`язку із викладеним, суд визнає заявлені ініціюючим кредитором до боржника вимоги за зобов`язаннями у складі основного зобов`язання у загальному розмірі 22 872 939,00 грн. основного боргу (3 297 746,00 грн. по податку на додану вартість та 19 575 193,00 грн. по податку на прибуток).
Суми заявлених штрафних санкцій у загальному розмірі 22 170 607,56 грн. суд вважає конкурсними вимогами, які не можуть бути наразі включені до складу грошових зобов`язань боржника у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
За таких обставин, вимоги ініціюючого кредитора до боржника складають загальну суму заборгованості 22 872 939,00 грн. грн. які не були задоволені боржником протягом встановленого для їх погашення строку.
Ініціюючим кредитором при подачі до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повністю дотримані вимоги ст.ст. 1, 34 Кодексу.
Відсутність спору про право в межах процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у вирішенні питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
Відсутність спору у даній справі підтверджується відповідними документами та відсутністю будь-яких заперечень боржника.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 39 Кодексу встановлено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, визнання вимог кредитора та їх розмір, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна.
Оцінивши представлені сторонами докази, враховуючи, що між кредитором та боржником відсутній спір про право, суд на підставі ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства вважає за необхідне відкрити провадження у справі про банкрутство, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнати вимоги ініціюючого кредитора до боржника в загальній сумі 22 975 219,00 грн (22 872 939,00 грн – основний борг, 30 280,00 грн. судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 72 000,00 грн витрати пов’язані із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства) та ввести процедуру розпорядження майном боржника до 170 календарних днів.
Відповідно до ч. 8ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.
Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.
Проте, Законом України від 05.06.2020 N 686-IX "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" доповнено Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства пунктом 2-1, відповідно до якого встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ініціюючий кредитор при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Компанія Агророст" запропонував кандидатуру арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №523 від 21.03.2013), для призначення розпорядником майна та надав суду заяву Чипиженка Є.В. на призначення його розпорядником майна.
Від арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. до суду надійшла аналогічна заява (згода) на призначення у справі з необхідними підтверджуючими документами.
Розглянувши заяву арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №523 від 21.03.2013, суд встановив наступне.
Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:
1) які є заінтересованими особами у цій справі;
2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;
3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;
4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів;
6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.
До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.
Судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича, не належить до жодної з категорії осіб, перелічених в ч. 3 ст. 28 Кодексу.
Так, з наданої заяви арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. вбачається, що зазначена кандидатура відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 523 від 21.03.2013.
При цьому, за приписами ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
У зв`язку з викладеним вище, враховуючи відсутність у справі відомостей про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Чипиженку Є.В. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, джерелом оплати встановити кошти, авансовані кредитором на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області.
Враховуючи, що на час проведення підготовчого засідання боржник не може у повному обсязі задовольнити вимоги кредитора, з метою виявлення всіх кредиторів і осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника, суд здійснює оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Керуючись ст.ст. 233-234 ГПК України, ст. ст.1,11,28, 36, 39,41,44-45 Кодексу України з процедур банкрутства,
УХВАЛИВ:
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана 03.03.2025.
|
Суддя |
|
Кононова О.В. |
_03_03.png)
