Господарський суд Харківської області

10 березня 2025, 09:20

ДО УВАГИ: - відповідача - Куп'янського міськрайцентру зайнятості, пров. Куп'янський, буд. 4, м. Куп'янськ, Харківська обл., 63701

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2025 р.

м. Харків

Справа № 922/4531/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, 1, м. Київ,

04116

до	Куп'янського міськрайцентру зайнятості, пров. Куп'янський, буд. 4, м. Куп'янськ, Харківська обл., 63701

про

стягнення 77 500,60 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Куп'янського міськрайцентру зайнятості про стягнення коштів у сумі 77 500,60 грн., з яких: 38 818,91 грн. – заборгованість за основним зобов’язанням; 18 348,87 грн. – пеня; 3 893,29 грн. – 3% річних; 16 439,53 грн. – інфляційні втрати.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вх. № 4531/24) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

26.12.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 32512/24) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4531/24. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п’ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Крім того, судом було звернуто увагу сторін, що 18 жовтня 2023 року вводяться в дію зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими визначено ОБОВ"ЯЗКОВА реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС для визначеного кола учасників судового процесу у господарських справах. У разі звернення до суду із документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, передбачається настання процесуальних наслідків. Учасники справи ЗОБОВ"ЯЗАНІ в всіх заявах, що подаються до суду, зазначати відомості про наявність або відсутність в них електронних кабінетів. З детальним порядком реєстрації Електронного кабінету можна ознайомитись у розділі 4 «Реєстрація та авторизація користувачів» Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС за посиланням http://bit.ly/3rKB9ax. Зареєструвати електронний кабінет можливо за посиланням https://id.court.gov.ua

Як вбачається із Комп’ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду” у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет, у зв’язку із чим, ухвалу суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом на його юридичну адресу.

Проте, відповідно до акту Господарського суду Харківської області про неможливість відправки кореспонденції від 30.12.2024 року № 3/2025 складного заступником начальника відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Господарського суду Харківської області, провідним інспектором відділу, провідним інспектором відділу про те, що: ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 року у справі № 922/4531/24 (вих. 021994), що адресовано: Куп'янський міськрайцентр зайнятості не відправлено у зв’язку із призупиненням Акціонерним товариством «Укрпошта» приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв’язку у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України - до поштового відділення 63701.

Крім того, судом для належного повідомлення відповідача про розгляд справи здійснено повідомлення на сайті Господарського суду Харківської області (https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/gromadyanam/povidomlenya_sud/1731541/).

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, проте, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем не було виконано вимог законодавства в частині обов’язкової реєстрації у ЄСІТС.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 04.03.2025 відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 01.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" ЕІС-код - 56Х930000010610Х (постачальник, позивач) та Куп’янським міськрайцентром зайнятості ЕІС-код – 56ХS0000L6VOA002 (споживач, відповідач) було укладено договір № 19-1203/21-БО-Т постачання природного газу.

Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 року включно, а в частині розрахунків – до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 13.1. договору).

Згідно пункту 1.1. договору, постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов’язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (пункт 1.2. договору).

Пунктом 1.4. договору, визначено, що споживач підтверджує, та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільчої мережі та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та / або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

У разі якщо об’єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює (ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «ОГТ «Харківміськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори) (пункт 1.5. договору).

Пунктом 2.1. договору визначено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об’єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно), у кількості 30 тис. куб.метрів у тому числі по місяцях: жовтень 2021 року -, листопад 2021 року -, грудень 2021 року - 6,0 тис.куб.м., січень 2022 року - 5,0 тис.куб.м., лютий 2022 року - 4,0 тис.куб.м., березень 2022 року - 3,0 тис.куб.м., квітень 2022 року – 0,5 тис.куб.м., травень 2022 року -, червень 2022 року -, липень 2022 року -, серпень 2022 року -, вересень2022 року -, жовтень 2022 року - 2,5 тис.куб.м., листопад 2022 року - 4,0 тис.куб.м., грудень 2022 року - 5,0 тис.куб.м. всього: 30 тис.куб.м..

2.1.3. Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум обсягів природного газу, замовлених споживачем за весь період дії договору.

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе усі ризики і бере на себе відповідальність, пов’язану із правом власності на природний газ (пункт 3.1. договору).

Приймання – передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання – передачі газу (пункт 3.5. договору).

3.5.1. Споживач зобов’язується надати постачальнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу / транспортування газу за такий період, що складаний між оператором (ами) ГРМ та / або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

3.5.2. На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживання на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірника акту приймання – передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженими представниками постачальника.

3.5.3 Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов’язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

3.5.4. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об’єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується із урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього договору.

Пунктом 4.1. договору, сторони погодили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ – 13 658,42 грн., крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи – 124,16 грн. Без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужностей на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом – 136,576 грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ – 163,89 грн. за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, із урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужностей на добу, за цим договором становить 16 554,00 грн.

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 413 850,00 грн., крім того ПДВ – 82779,00 грн., разом із ПДВ – 496 620,00 грн. (пункт 4.3. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70 % вартості фактичного переданого відповідно до акту приймання – передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем у якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання – передачі природного газу здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання – передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умом підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору.

Споживач має право здійснити оплату та / або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Пунктом 5.3. договору, сторони погодили, що споживач зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього договору.

За твердженнями позивача, останнім на виконання умов договору постачальник було передано споживачу природний газ на загальну суму 204 181,41 грн.

Також, позивач зазначає, що постачальник на підтвердження факту поставки надіслав на адресу споживача актами приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 року, 31.01.2022 року, 31.03.2022 року, 30.04.2022 року, від 31.05.2022 року (при цьому матеріали справи не містять доказів такого надсилання).

Проте, відповідачем акти не підписано, та не повернуто позивачу. У зв’язку із чим, на думку позивача, факт поставки природного газу та його об’єм (обсяг) поставленого газу, згідно із положеннями пунктів 3.5.1 та 3.5.4 договору, визначається на підставі даних Інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів газу споживача.

Також, позивач зазначає, що відповідач, у свою чергу, зобов’язання за договором виконував неналежним чином, розрахувався із постачальником за поставлений природний газ частково, а саме у розмірі 165 362,50 грн. Крім того, розрахунки здійснював несвоєчасно та не у повному обсязі, з порушенням передбаченого пунктом 5.1 договору строку. У зв’язку із чим, за розрахунком позивача, на момент пред’явлення цієї вимоги, заборгованість відповідача за договором становить суму у загальному розмірі 38 818,91 грн.

Крім того, у зв’язку із неналежним виконанням зобов’язань за згаданим договором позивачем заявлено до стягнення із відповідача пеню у сумі 18 348,87 грн., 3% річних у сумі 3 893,29 грн., та інфляційні втрати у сумі 16 439,53 грн.

Вищевказані обставини стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Факт наявності у відповідача заборгованості за постачений позивачем та спожитий відповідачем природній газ підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання – передачі природного газу, а саме:

- за березень 2022 року від 31.03.2022 року на суму 38 852,56 грн.;

- за квітень 2022 року від 30.04.2022 року на суму 0,83 грн.;

- за травень 2022 року від 31.05.2022 року на суму 0,49 грн.

При цьому, з надано позивачем до позовної заяви розрахунку вбачається, що останнім було здійснено розрахунок, а саме на суму боргу за березень 2022 року у розмірі 38 817,59 грн., за квітень 2022 року на суму 0,83 грн., та за травень 202 року на суму 0,49 грн.

Позивачем до позовної заяви було долучено акти приймання – передачі природного газу, а саме: від 31.12.2021 року на сум 53 912,72 грн. (який містить підписи уповноважених представників сторін), від 31.01.2022 року на суму 68 337,38 грн. (тільки за підписом позивача), від 28.02.20222 року на суму 43 112,40 грн. (тільки за підписом позивача), 31.03.2022 року на суму 38 852,56 грн. (тільки за підписом позивача), від 30.04.2022 року на суму 0,83 грн. (тільки за підписом позивача) та від 31.05.2022 року на суму 0,49 грн. (тільки за підписом позивача).

Також, позивачем додано до розрахунку суми позовних вимог проведення відповідачем оплат та здійснення взаємозаліку, з якого вбачається. що відповідачем було здійснено наступні оплати: 22.12.2021 року на суму 51 953,34 грн. (за грудень 2021 року), 28.12.2021 року на суму 960,38 грн. (за грудень 2021 року), 27.01.2022 року на суму 999,00 грн. (за грудень 2021 року), 16.02.2022 року на суму 67 375,00 грн. (за січень 2022 року), 17.02.2022 року на суму 962,38 грн. (за січень 2022 року), та 25.04.2022 року 34,97 грн., 31.01.2023 року суму у розмірі 43 112,40 грн. переведення коштів з контракту 1000123871 на 1000131306.

У зв’язку із чим, за розрахунком позивач, сума боргу складає 38 818,91 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав. Своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву або спростування позовних вимог у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожитий природний газ за договором № 19-1203/21-БО-Т від 01.12.2021 року про постачання природного газу, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі 38 818,91 грн. є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем було нараховано відповідачу пеню у сумі - 18 348,87 грн., 3 % у розмірі - 3 893,29 грн., інфляційні втрати у розмірі - 16 439,53 грн., відповідно до наданого розрахунку.

Щодо стягнення із відповідача 3 % у розмірі - 3 893,29 грн., інфляційних втрат у розмірі - 16 439,53 грн., відповідно до наданого розрахунку, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно пункту 7.2. договору, сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та /або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов’язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат у розмірі 16 439,53 грн. за загальний період з травня 2022 року по жовтень 2024 року нарахованих на кожен окремо акт приймання – передачі, а саме: лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року та травень 2022 року (відповідно до наданого розрахунку) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно.

Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу 3% річних у розмірі 3 893,29 грн. за загальний період з 16.04.2022 року по 30.10.2024 року нарахованих на кожен окремо акт приймання – передачі, а саме лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року та травень 2022 року (відповідно до наданого розрахунку) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення.

Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені у сумі 18 348,87 грн. за загальний період з 16.04.2022 року по 15.01.2023 року нарахованої за коженим окремо актом приймання – передачі, а саме: лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року та травень 2022 року (відповідно до наданого розрахунку), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем відповідачу суми пені у розмірі 18 348,87 грн. за загальний період з 16.04.2022 року по 15.01.2023 року нарахованої за коженим окремо актом приймання – передачі, а саме: лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року та травень 2022 року (відповідно до наданого розрахунку), у онлайн системі “ЛігаЗакон”, та встановив, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 38 818,91 грн., пені у сумі - 18 348,87 грн., 3% річних у розмірі - 3 893,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 16 439,53 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв’язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Куп'янського міськрайцентру зайнятості (пров. Куп'янський, буд. 4, м. Куп'янськ, Харківська обл., 63701, ЄДРПОУ 21247874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 42399676) кошти у сумі 77 500,60 грн., з яких: 38 818,91 грн. - заборгованість за основним зобов’язанням, 18 348,87 грн. - пеня, 3 893,29 грн. - 3% річних, 16 439,53 грн. - інфляційні втрати та 2422,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 42399676);

відповідача: Куп'янського міськрайцентру зайнятості (пров. Куп'янський, буд. 4, м. Куп'янськ, Харківська обл., 63701, ЄДРПОУ 21247874).

Повне рішення складено "04" березня 2025 р.

Суддя

О.О. Ємельянова

ДО УВАГИ: - відповідача - Куп'янського міськрайцентру зайнятості, пров. Куп'янський, буд. 4, м. Куп'янськ, Харківська обл., 63701