ДО УВАГИ:  -  відповідача -  Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, Російська Федерація, 119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, буд. 1

ДО УВАГИ:  -  відповідача -  Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, Російська Федерація, 119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, буд. 1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА  

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши матеріали справи у порядку загального позовного провадження

за участю представників cторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтокон” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до держави - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення матеріальної шкоди у сумі 41 495 141, 87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Нафтокон” до держави - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення шкоди в сумі 41 495 141, 87 грн. з додатками на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 року у справі № 910/14152/24 визначено головуючого суддю (суддю-доповідача): Ємельянову О.О.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтокон” (справа № 910/14152/24 вх. № 4518/24) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Нафтокон” строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

03.01.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 75/25) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 січня 2025 року о 13:00 год.

22.01.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 1767/25) про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 22.01.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом для надання пояснень представником позивача у підготовчому засіданні оголошено перерву до 26 лютого 2025 року о(б) 11:40 год.

Ухвалою суду від 26.02.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 26.02.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче засідання у справі, та призначено справу до розгляду по суті на 02 квітня 2025 року о(б) 12:00 год.

Ухвалою суду від 02.04.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 23 квітня 2025 року о(б) 12:30 год.

Ухвалою суду від 23.04.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 25 квітня 2025 року о(б) 12:10 год.

24.04.2025 року від представника позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх. № 10181/25).

Крім того, судом було встановленого, що до письмових пояснень представником позивача було додано докази для долучення до матеріалів справи.

Уповноважені представники сторін у призначене судове засідання 25.04.2025 року не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи, та надані позивачем до пояснень (10181/25 від 24.04.2025 року) докази, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (частина 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, відповідно до вимог частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно вимог частини 8, 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 7 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

З вищевикладеного слідує, що вирішення питання про надання доказів у справі відбувається на підготовчій стадії розгляду справи. Саме на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи. Після закриття підготовчого провадження сторони не мають права подавати до суду жодних документів. Тобто з призначення розгляду справи по суті в учасників судового процесу відсутні підстави для подання будь-яких нових доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 26.02.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче засідання у справі, та призначено справу до розгляду по суті на 02 квітня 2025 року о(б) 12:00 год.

У судовому засіданні 02.04.2025 року був присутній представник позивача – адвокат – Зеленський О.С.

З вищевикладеного слідує, що представник позивача, який є адвокатом про що свідчить наявне у матеріалах справи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2044 серія ХВ № 000335 від 23.11.2016 року в силу своєї кваліфікації не міг бути не обізнаний про наслідки невчинення відповідних процесуальних дій визначених Господарським процесуальним кодексом України, щодо не подання доказів разом із позовною заявою.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, судом 02 квітня 2025 року судом було розпочато розгляд справи по суті, та у судому засіданні також був присутній представник позивача – адвокат Зеленський О.С.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

З аналізу вищевикладеного слідує, що докази подаються сторонами до початку розгляду справи по суті, оскільки подання доказів на стадії підготовчого провадження є обґрунтованим, враховуючи необхідність надання права іншій стороні надати пояснення щодо таких доказів, тому подання доказів на стадії розгляду справи по суті позбавляє права іншої сторони на відповідні дії, що є порушенням принципу змагальності сторін.

Згідно зі статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до вимог частин 1, 2, статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

При цьому, судом встановлено, що додані представником позивача до пояснень докази засвідчені не належним чином, оскільки відсутня дата такого засвідчення.

Також, суд приймає до уваги, що вимогами статті 207 Господарського процесуального кодексу України визначено, що головуючий з’ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи вищенаведене, та приймаючи до уваги те, що представником позивача докази які були додані до пояснень (вх. № 10181 від 24.04.2025 року) а саме:

- акти приймання виконаних будівельних робіт (додаток № 1 до висновку експерта від 27.06.2024 року № СЕ-19/121-24/11718-БТ);

- відомість ресурсів (додаток № 1 до висновку експерта від 27.06.2024 року № СЕ-19/121-24/11718-БТ);

- ілюстративна таблиця (додаток № 2 до висновку експерта від 27.06.2024 року № СЕ-19/121-24/11718-БТ);

- додатки № 3, 4, 5 , 6 до висновку експерта від 27.06.2024 року № СЕ-19/121-24/11718-БТ;

- технічний паспорт на громадський будинок Літ. «А-2» нежитлова будівля (операторна);

- технічний паспорт на громадський будинок Літ. «Г» нежитлова будівля (контора);

- клопотання (в порядку статей 55, 56 Кримінального процесуального кодексу України);

- лист Управління Служби безпеки України в Харківській області Слідчого відділу від 22.04.2025 року

подані з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, суд, у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України не приймає їх до розгляду, та повертає позивачу без розгляду.

При цьому, статтею 209 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з’ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.

Згідно вимог статті 210 Господарського процесуального кодексу України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред’являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

Статтею 214 Господарського процесуального кодексу України визначено, що  висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому засіданні під час дослідження письмових доказів. Суд може оголосити тільки стислий зміст висновку експерта. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу висновку експерта.

Частиною 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Враховуючи вищевикладене, для належного розгляду справи та дослідження доказів наданих позивачем до позовної заяви, у тому числі висновку експерта, а саме: № СЕ-19/121-24/11718-БТ від 27.06.2024 року Аракєлова А.О. Харківського Науково - Дослідного експертно - криміналістичного центру МВМ України, суд вважає за необхідне для надання пояснень, викликати у судове засідання судового експерта - Харківського Науково - Дослідного експертно - криміналістичного центру МВМ України -  Аракєлова А.О.

Частиною 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, та для забезпечення принципу змагальності для реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи, належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку, суд дійшов висновку на підставі статті 202 Господарського процесуального кодексу України відкласти розгляд справи на підставі на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та здійснити розгляд справи по суті впродовж розумного строку.

Керуючись статтями 73, 74, 80, 98, 118, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути додані позивача 24.04.2025 року до пояснень у справі (вх. № 10181) докази, а саме:

- акти приймання виконаних будівельних робіт (додаток № 1 до висновку експерта від 27.06.2024 року № СЕ-19/121-24/11718-БТ);

- відомість ресурсів (додаток № 1 до висновку експерта від 27.06.2024 року № СЕ-19/121-24/11718-БТ);

- ілюстративна таблиця (додаток № 2 до висновку експерта від 27.06.2024 року № СЕ-19/121-24/11718-БТ);

- додатки № 3, 4, 5 , 6 до висновку експерта від 27.06.2024 року № СЕ-19/121-24/11718-БТ;

- технічний паспорт на громадський будинок Літ. «А-2» нежитлова будівля (операторна);

- технічний паспорт на громадський будинок Літ. «Г» нежитлова будівля (контора);

- клопотання (в порядку статей 55, 56 Кримінального процесуального кодексу України);

- лист Управління Служби безпеки України в Харківській області Слідчого відділу від 22.04.2025 року - без розгляду.

Ухвала в цій частині набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 25 квітня 2025 року.

Ухвала в цій частині підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду у цій частині подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

2. Пояснення у справі (вх. № 10181 від 24.04.2025 року) позивача долучити до матеріалів справи.
3. Розгляд справи по суті відкласти  "07" травня 2025 р.   о(б)   14:00   год. та здійснити розгляд справи по суту на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод впродовж розумного строку.

3.1. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, площа Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 113.

4. Викликати у судове засідання 07.05.2025 року судового експерта - Харківського Науково - Дослідного експертно - криміналістичного центру МВМ України -  Аракєлова А.О. (61191, м. Харків, вул. Ковтуна, буд. 34) щодо надання пояснення з приводу висновку експерта № СЕ-19/121-24/11718-БТ від 27.06.2024 року.

4.1. Довести до відома учасників справи та судового експерта - Харківського Науково - Дослідного експертно - криміналістичного центру МВМ України -  Аракєлова А.О., що явка їх представників у судове засідання є обов`язковою.

5. Ухвалу напарвити сторонам у справі та судовому експерту (Харківського Науково - Дослідного експертно - криміналістичного центру МВМ України -  Аракєлова А.О. (61191, м. Харків, вул. Ковтуна, буд. 34).

Ухвала в цій частині набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 25 квітня 2025 року.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали у цій частині, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Інформація  по  справі  може  бути  одержана  зі  сторінки  на  офіційному  веб-порталі  судової  влади  України  в  мережі  Інтернет  за  веб-адресою  http://court.gov.ua/.

Ухвала підписана 25 квітня 2025 року.