flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ДО УВАГИ:  - відповідача - Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, Російська Федерація, 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1

03 липня 2025, 16:44

ДО УВАГИ:  - відповідача - Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, Російська Федерація, 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"18" червня 2025 р.

  м. Харків

Справа № 922/532/25

 

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.                            

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом  

 Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТО-СПОРТ", 61045, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190    

 

до  

 Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, Російська Федерація, 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1  

 

про

стягнення 98 615 317,24 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСТО-СПОРТ" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 98 615 317,24 грн. (що еквівалентно 2 696 721,16 доларів США по офіційному курсу НБУ на дату проведення оцінки) завданих майнових збитків.

Ухвалою суду від 24.02.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТО-СПОРТ" (вх. № 532/25) залишено без руху.

25.02.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 5048/25) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02 квітня 2025 року о 11:15 год. Встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено відповідача 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень відповідно до вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено позивачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.

02.04.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 8197 від 02.04.2025 року) про долучення доказів.

02.04.2025 року позивачем у підготовчому засіданні було заявлено усне клопотання про поновлення строку на подання доказів.

Ухвалою суду від 02.04.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено усне клопотання позивача від 02.04.2025 року про поновлення строку на подання доказів, та у відповідності до вимог статті 119 Господарського процесуального кодексу України, поновлено позивачу строк на подання доказів, та долучено їх до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 02.04.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 02.04.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 23 квітня 2025 року о(б) 11:40 год.

Ухвалою суду від 23.04.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрити підготовче засідання у справі, та призначено справу до розгляду по суті на 14 травня 2025 року о(б) 11:30 год.

Ухвалою суду від 14.05.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом продовжено строк розгляду справи по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою суду від 14.05.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 18 червня 2025 року о(б) 12:00 год.

18.06.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. №14471/25) про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 18.06.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи судом долучено до матеріалів справи.

Уповноважений представник позивача у призначене судове засідання 18.06.2025 року з розгляду справи по суті не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 14.05.2025 року з якого вбачається, що у судовому засіданні був присутній представник позивача.

Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання 18.06.2025 року з розгляду справи по суті не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом надіслання ухвали суду від 14.05.2025 року.

Крім того, суд неодноразово повідомляв відповідача про розгляд справи, про що свідчать ухвали суду від 03.03.2025 року, від 02.04.2025 року, від 23.04.2025 року, також суд повідомляв відповідача про розгляд справи шляхом розміщення ухвал на сайті суду (https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/gromadyanam/povidomlenya_sud/1811652/; https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/gromadyanam/povidomlenya_sud/1797915/, https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/gromadyanam/povidomlenya_sud/1785680/; https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/gromadyanam/povidomlenya_sud/1767749/).

Разом з тим, відповідач у справі є нерезидентом України. При цьому судом враховано, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 року, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України “Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності” від 19.12.1992 року шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.

У зв`язку із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року “Про введення воєнного стану в Україні”, за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 року “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану” з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ “Укрпошта” з 24.02.2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 року щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку статті 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022 року) 24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

З огляду на вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача, у тому - числі розміщення ухвали на сайті Господарського суду Харківської області, та сайті Судової влади України.

Суд, дослідивши матеріали справи, та клопотання позивача (вх. 14471/25 від 18.06.2025 року) про розгляд справи без участі представника, дійшов висновку, що відповідне клопотання не суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України. а тому підлягає до задоволення.

Суд у судовому засіданні 18.06.2025 року перейшов до стадії ухвалення судового рішення, при цьому, оскільки у судове засіданні 18.06.2025 року уповноважені представники позивача та відповідача не з'явились, судом у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України було підписано рішення скорочене (вступну та резолютивну) його частини без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, останньому на праві приватної власності належать будівлі та нежитлові приміщення, а саме:

1) будівля літ. «А-2», загальною площею 2914,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, 190-А;

2) будівля літ. «Б-2», загальною площею 1425,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, 190-А;

3) будівля літ. «В-1», загальною площею 49,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Валерія Дейнеки (колишня назва Клинська), 1, корпус 1.

Вказані будівлі та нежитлові приміщення 09.09.2022 року потрапили під обстріл з боку збройних сил Російської Федерації та були пошкоджені.

Також, позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-ГАРРЕТ» 17.08.2023 року був складений звіт № 3/8-23-2 (зареєстрованого в ЄДЕССБ 17.08.2023 року за номером ТО01:1395-9956-6989-0358), складеного за результатами обстеження будівель ТОВ «МІСТО-СПОРТ» за адресою: Харківська область, місто Харків, вул. Клочківська, буд. 190-А та вул. Клинська (назва після перейменування – Валерія Дейнеки), 1, корпус 1 щодо оцінки технічного стану і експлуатаційної придатності будівель та споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій.

Відповідно до пункту 2 додатку № 4 (акт, складений за результатами обстеження пошкодженого об’єкта) вказаного вище звіту виявлені дефекти і пошкодження основних будівельних конструкцій, а саме:

  1. Будівля літ «А-2»: 1) внутрішні стіни і перегородки – руйнування перегородок із гіпсокартону окремими місцями вибуховою хвилею; 2) конструкції покриття – наскрізне руйнування покриття в осях 8-9 між рядами ЕД внаслідок влучання дорожнього бордюру, який вибуховою хвилею був закинутий на дах. Деформація елементів металоконструкцій покриття в осях 8-9 між рядами Е-Д. Руйнування підшивки навісу на центральним входом в осях 8-9 на фасаді 1-12; 3) покрівля – повне руйнування внаслідок влучання дорожнього бордюру, який вибуховою хвилею був закинутий на дах та уламками боєприпасів; 4) вікна, двері – руйнування віконних блоків або скління уламками боєприпасів та вибуховою хвилею. Руйнування дверних блоків вибуховою хвилею; 5) опорядження фасадів - пошкодження вентильованих фасадів уламками боєприпасів та вибуховою хвилею; 6) внутрішнє опорядження – руйнування опорядження окремими місцями.
  2. Будівля літ «Б-2»: 1) внутрішні стіни і перегородки – руйнування перегородок із гіпсокартону окремими місцями вибуховою хвилею; 2) покрівля – повне руйнування уламками боєприпасів; 3) вікна, двері – руйнування віконних блоків або скління на фасаді И-Л уламками боєприпасів та вибуховою хвилею. Руйнування дверних блоків вибуховою хвилею; 4) опорядження фасадів – пошкодження вентильованих фасадів уламками боєприпасів та вибуховою хвилею; 5) Внутрішнє опорядження – руйнування опорядження окремими місцями.
  3. Будівля літ «В-1»: 1) двері – пошкодження навісів дверних блоків вибуховою хвилею; 2) опорядження фасадів – пошкодження штукатурки окремими місцями; 3) внутрішнє опорядження – руйнування пластикових панелей на стелі.
  4. Альтанки: 1) колони – руйнування колон уламками боєприпасів та вибуховою хвилею; 2) стіна альтанки гриль – втрата вертикальності, нахил стіни назовні внаслідок дії вибухової хвилі; 3) конструкції покриття – повне руйнування покриття уламками боєприпасів та вибуховою хвилею; 4) конструкції покриття – повне руйнування покриття уламками боєприпасів та вибуховою хвилею; 5) покрівля – повне руйнування покрівлі уламками боєприпасів та вибуховою хвилею; 6) підлога – руйнування окремими місцями уламками боєприпасів; 7) внутрішнє опорядження – руйнування опорядження окремими місцями.

Також, позивач зазначає, що згідно з пунктом 3 додатку № 4 вказаного вище звіту виявлені дефекти і пошкодження внутрішніх інженерних систем, а саме:

1) електропостачання – пошкодження електричної проводки і світильників окремими місцями;

2) вентиляція і кондиціонування – пошкодження чіллера та повітропроводів окремими місцями.

За результатами складення звіту № 3/8-23-2 від 17.08.2023 року експертом Солонським Миколою Вікторовичем (Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт, пов’язаних за створенням об’єктів архітектури серії АЕ № 006363) було зроблено висновок про наступне:

1) категорія пошкоджень об’єкта – ІІ;

2) загальна характеристика категорії пошкоджень об’єкта – наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорії відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об’єкта або його окремих конструкцій, підсилення об’єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій;

3) загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації – рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту будівель згідно відомості дефектів та пошкоджень.

Також зазначає, що за результатами складення вказаного вище звіту № 3/8-23-2 від 17.08.2023 року експертом Солонським Миколою Вікторовичем (Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт, пов’язаних за створенням об’єктів архітектури серії АЕ № 006363) було зроблено висновок про наступне:

1) категорія пошкоджень об’єкта – ІІ;

2) загальна характеристика категорії пошкоджень об’єкта – наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорії відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об’єкта або його окремих конструкцій, підсилення об’єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій;

3) загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації – рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту будівель згідно відомості дефектів та пошкоджень.

Крім того, позивач зазначає, що Харківською торгово-промисловою палатою був складений звіт № 12-ОИ-1/23 (період складання звіту з 11.08.2023 року по 08.09.2023 року) про оцінку реальних збитків нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно до висновку про вартість об’єкту оцінки, у вказаному вище звіті зазначено наступне:

1) об’єкт оцінки: реальні збитки нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

2) мета оцінки: визначення розміру збитків нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, подання заяв на компенсацію;

3) методичні підходи: порівняльний підхід;

4) ринкова вартість реальних збитків становить 2 693 822,81 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти (по курсу на момент оцінки) дорівнює 98 509 328,81 грн.

Також, позивач зазначає, що слідчим 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції Мулик Анастасією було прийнято постанову від 14.01.2025 року про визнання юридичної особи потерпілим та залучення представника потерпілої юридичної особи до участі у кримінальному провадженні № 12022221200001412 відкритого 10.09.2022 року за фактом вчинення РФ 09.09.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України.

Отже, за розрахунком позивача, реальні збитки щодо пошкодження нерухомого майна становлять 98 509 328,81 грн.

Також, позивач зазначає, що внаслідок обстрілу з боку РФ, що стався 09.09.2022 року були знищені матеріальні активи Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО-СПОРТ», чим було завдано позивачу матеріальної шкоди.

Так, Харківською торгово-промисловою палатою був складений звіт № 12-2-ОИ/23 (період складання звіту з 11.08.2023 року по 08.09.2023 року) про оцінку вартості реальних збитків, що нанесені матеріальним активам Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО-СПОРТ» внаслідок збройної агресії РФ

Відповідно до висновку про вартість об’єкту оцінки, у вказаному вище звіті зазначено наступне:

1) об’єкт оцінки: реальні збитки, що нанесені матеріальним активам ТОВ «МІСТОСПОРТ» внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

2) мета оцінки: визначення розміру збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, подання заяв на компенсацію;

3) методичні підходи: витратний підхід;

4) ринкова вартість реальних збитків становить 2 898,35 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти (по курсу на момент оцінки) дорівнює 105 988,43 грн.

Харківською торгово-промисловою палатою було складений Експертний висновок № 94-ПМ/23 від 08.09.2023 року щодо первинного фіксування стану нерухомого майна та активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних (бойових) дій.

Відповідно до висновку вищезазначеної експертизи Харківською торгово -промисловою палатою було встановлено:

1) пошкоджене нерухоме майно, а саме: - Група нежитлових приміщень цокольного поверху № 2-:-34; 1-го поверху № 1-:-22, 24, 25, 29 -:- 40; 2-го поверху № 11-:-8 в нежитловій будівлі (культурно-оздоровчий комплекс), літ. «А-2»; - Група нежитлових приміщень цокольного поверху № ; 1-го поверху № 23, 26 -:-28; 2-го поверху № 9 -:-21; антресолі 2-го поверху № 1 -:- 18 в нежитловій будівлі (культурно-оздоровчий комплекс), літ. «А-2»; - Нежитлова будівля літ. «Б-2»;

2) повна адреса пошкодженого нерухомого майна: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190-А, Україна;

3) власник нерухомості: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТО-СПОРТ»;

4) загальна площа пошкодженого нерухомого майна: 4340,5 кв.м.;

5) дата пошкодження нерухомого майна: 09.09.2022 року відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12022221200001412, дата реєстрації провадження: 10.09.2022 року;

6) причини пошкодження нерухомого майна: порушення законів та звичаїв війни віськовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств Російської Федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру пошкоджено будівлю та майно ресторану «МІСТО», та ТРЦ «МІСТО», за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190-А відповідно до витягу з ЄРДР (номер кримінального провадження 12022221200001412, дата реєстрації провадження: 10.09.2022 року.);

7) перелік знищених основних засобів відповідно до Інвентаризаційного опису необоротних активів наведений в таблицях № 1-4, зазначених в Експертному висновку № 94-ПМ/23 від 08.09.2023 року.

Отже, за розрахунком позивача, ринкова вартість реальних збитків становить реальні збитки щодо пошкодження нерухомого майна становлять суму у розмірі 105 988,43 грн.

У зв’язку із чим, загальний розмір збитків становить суму 98 615 317,24 грн. (що еквівалентно 2 696 721,16 доларів США по офіційному курсу НБУ на дату проведення оцінки).

У зв'язку із чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до приписів частини1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 1, частина 2 статті1166 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, збитки – це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов’язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об’єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов’язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв’язку  між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З аналізу вищевикладеного слідує, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Як зазначає позивач у позовній заяві в результаті збройної агресії Російської Федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, позивачу завдана шкода, яка полягає у нанесені збитків, а саме:

- 98 509 328,81 грн. (майнових збитків, що відповідно до висновку Харківської торгово-промислової палати, викладеного у звіті № 12-ОИ-1/23 - збитки, що нанесені нерухомому майну позивача);

- 105 988,43 грн. (збитки, що нанесені матеріальним активам позивача відповідно до висновку Харківської торгово-промислової палати, викладеного у звіті № 12-2-ОИ/23).

Загальний розмір матеріальних збитків, що нанесені позивачу, внаслідок збройної агресії РФ становить 98 615 317,24 грн. що еквівалентно 2 696 721,16 доларів США по офіційному курсу НБУ на дату проведення оцінки) завданих майнових збитків.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 року про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 року у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

При цьому, обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.  

Згідно з підпунктом 18 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до пункту 5 Загальних засад оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Як вбачається із матеріалів справи, у якості доказів у підтвердження позовних вимог, позивачем було надано до суду копії:

- витяг № 219505698 від 07.08.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо зареєстрованого речового права позивача на об’єкт нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення цокольного поверху № 2 -:- 34 площею 696,8 кв.м.; 1-го поверху № 1 -:- 22, 24, 25, 29 -:- 40 площею 1279,9 кв.м.; 2-го поверху № 1 -:- 8 площею 141,3 кв.м., загальною площею 2118,0 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2»;

- витяг № 219524150 від 07.08.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо зареєстрованого речового права позивача на об’єкт нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення цокольного поверху № 1 площею 11,7 кв.м.; 1-го поверху № 23, 26 -:- 28 площею 46,3 кв.м.; 2-го поверху № 9 -:- 21 площею 479,2 кв.м.; антресолі 2-го поверху № 1 -:-18 площею 259,7 кв.м., загальною площею 796,9 кв. м. в нежитловій будівлі літ. «А-2»;

- свідоцтво серії САС № 721478 про право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. «Б-2», загальною площею 1425,6 кв.м., м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190-А;

- витяг № 175953470 від 01.08.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо зареєстрованого речового права позивача на об’єкт нерухомого майна – громадський будинок, нежитлова будівля для обслуговування басейну та пункту прокату спортивного інвентарю, літ. «В-1», загальною площею 49,60 кв.м.;

- Інформаційна довідка № 309538415 від 12.09.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зареєстрованого речового права на наступні нежитлові приміщення;

- технічний паспорт на групу нежитлових приміщень цокольного поверху № 2 -:- 34 площею 696,8 кв.м.; 1-го поверху № 1 -:- 22, 24, 25, 29 -:- 40; 2-го поверху № 1-:-8 в нежитловій будівлі (культурно – оздоровчий комплекс), літ. «А-2», м. Харків, вул. Клочковська, буд. 190-А;;

- технічний паспорт на групу нежитлових приміщень цокольного поверху № 1; 1-го поверху № 23, 26 -:- 28; 2-го поверху № 9 -:- 21; антресолі 2-го поверху № 1 -:-18 в нежитловій будівлі літ. «А-2», м. Харків, вул. Клочковська, буд. 190-А;;

- технічний паспорт на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами, нежитлова будівля літ. «Б-2», м. Харків, вул. Клочковська, буд. 190-А;

- технічний паспорт на громадський будинок, нежитлову будівлю для обслуговування басейну та пункту прокату спортивного інвентарю, № 1, корпус № 1, вл. Клинська;

- постанова про визнання юридичної особи потерпілим та залучення представника потерпілої юридичної особи до участі у кримінальному провадженні від 14.01.2025 року;

- витяг з  Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження № 12022221200001412;

- звіт № 3/8-23-2 від 17.08.2023 року, складений ТОВ «АЗОВ-ГАРРЕТ» за результатами обстеження будівель та споруд за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190-А; м. Харків, вул. Клинська, 1, корпус 1;

- витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: ТО01:1395-9956-6989-0358);

- звіт № 12-ОИ-1/23 про оцінку вартості реальних збитків нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії РФ;

- звіт № 12-2-ОИ/23 про оцінку вартості реальних збитків, що нанесені матеріальним активам ТОВ «МІСТО-ГОТЕЛЬ» внаслідок збройної агресії РФ;

- експертний висновок № 94-ПМ/23 від 08.09.2023 року щодо фіксування стану нерухомого майна та активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних (бойових) дій;

- довідка № 332-740 від 20.09.2022 року, видана відділом запобігання надзвичайним ситуаціям по Шевченківському району Харківської міської територіальної громади Харківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо факту потрапляння снарядів та пошкодження будівель та обладнань за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190-А;

- інвентаризаційні описи необоротних активів від 30.06.2023 року (балансова вартість основних засобів на 23.02.2022 року);

- інвентаризаційний опис необоротних активів від 28.07.2023 року (балансова вартість основних засобів на 23.02.2022 року);

- протокол позачергових загальних зборів акціонерів № 05/07 Приватного акціонерного товариства «Місто» від 05.07.2019 року;

- протокол установчих зборів ТОВ «Місто-Спорт» від 02.10.2019 року;

- акт комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 19.12.2024 року;

- витяги з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України дата формування - 12.02.2025 року.

З аналізу вищевикладеного, та наявних у матеріалах справи документів слідує, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів, доведено повний склад цивільного правопорушення, та завдання останньому збитків.

Суд також враховує правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 648/2035/17, від 14.02.2018 року у справі № 686/10520/15-ц, у якій Верховний суд зазначив законодавством України на позивача не покладається обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, та встановлення судом факту завдання позивачу збитків внаслідок збройної агресії відповідача, судом здійснено перевірку заявленої до стягнення суми збитків у загальному розмірі 98 615 317,24 грн. (що еквівалентно 2 696 721,16 доларів США по офіційному курсу НБУ на дату проведення оцінки) відповідно до прохальної частини позовної заяви, та встановлено, що такі нарахування здійснено вірно.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин

Згідно зі статтею 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому держава є специфічним суб`єктом правовідносин. Під державою розуміється організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. До визначальних ознак держави відноситься наявність для виконання своїх завдань та функцій специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень. Реалізація функцій держави здійснюється через специфічний апарат, порядок формування, правовий статус та повноваження якого визначаються самою державою.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 (що набрала чинності для України 24.08.1991 року) договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Відтак, стягнення відповідної шкоди має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції, незважаючи, який конкретно її підрозділ заподіяв шкоду.

За таких умов, пред`явлення позовних вимоги до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Крім того, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19, а саме, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави визначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 року № 311/498/20, від 12.10.2022 року у справі № 463/14365/21; Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі № 990/80/22.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме, про стягнення 98 615 317,24 грн. (що еквівалентно 2 696 721,16 доларів США по офіційному курсу НБУ на дату проведення оцінки) завданих майнових збитків.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

При цьому, частиною 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується із відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, у зв’язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 1 059 800,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -    

 

УХВАЛИВ:

 

Позов задовольнити.

 

Стягнути з Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (Російська Федерація, 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТО-СПОРТ" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190 -А, ЄДРПОУ 32759959) 98 615 317,24 грн. (що еквівалентно 2 696 721,16 доларів США по офіційному курсу НБУ на дату проведення оцінки) завданих майнових збитків.

 

Стягнути з Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (Російська Федерація, 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 1 059 800, 00 грн. судового збору.

 

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

 

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСТО-СПОРТ" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190 -А, ЄДРПОУ 32759959);

відповідач: Держава Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (Російська Федерація, 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1).

Повне рішення складено "30" червня 2025 р.   

 

Суддя

 

 О.О. Ємельянова