flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги відповідача - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації Федерації (119991, м. Москва, Житня вулиця, буд. 14, будівля 1)

29 вересня 2025, 19:16

Повідомлення по справі №922/3364/25

До уваги відповідача - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації Федерації (119991, м. Москва, Житня вулиця, буд. 14, будівля 1)

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

 

"29" вересня 2025 р.

м. Харків

Справа № 922/3364/25

 

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

 

розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3364/25 від 17.09.2025) та заяви про усунення недоліків (вх. № 22208/25 від 25.09.2025)

 

Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ ЛОГІСТІК 3» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс 13-Е, код ЄДРПОУ 42008248)

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, Житня вулиця, буд. 14, будівля 1)

та до Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (125009, м. Москва, вул. Воздвиженка, буд. 10, код ОДРН 1077711000102)

про стягнення 1 348 890,16 доларів США (що є еквівалентом 55 135 119,08 грн), -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСВ ЛОГІСТІК 3» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (перший відповідач по справі) та до Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (другий відповідач по справі) про стягнення солідарно з першого та другого відповідача на користь позивача 1 348 890,16 доларів США (що є еквівалентом 55 135 119,08 грн), з яких реальні збитки у розмірі – 820 065,88 доларів США без урахування ПДВ, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 липня 2024 року становить 33 175 109,15 грн без урахування ПДВ) та упущена вигода у розмірі - 528 824,28 грн без урахування ПДВ, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 червня 2025 року становить 21 960 009,93 грн). Також просить суд стягнути солідарно з першого та другого відповідача судові витрати понесені на правову допомогу у розмірі 80 000,00 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що внаслідок здійсненого обстрілу військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств РФ із ракет 5В55, ракетно-зенітного комплексу С-300 за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, загальною площею 3 107,6 м2, належну позивачу будівлю було значно пошкоджено, як наслідок позивач поніс реальні збитки та упущену вигоду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ ЛОГІСТІК 3» (вх. № 3364/25 від 17.09.2025) залишено без руху; встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області належним чином оформлений окремий обґрунтований розрахунок суми позовних вимог, що стягується, із зазначенням вірної ціни позову.

25.09.2025 (вх. № 22208/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ ЛОГІСТІК 3» про усунення недоліків, з якої вбачається, що позивач усунув недоліки, що були підставою для постановлення ухвали суду від 22.09.2025.

Розглянувши матеріали вказаної позовної заяви, з врахуванням заяви позивача про усунення недоліків, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.

Разом з цим згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 після початку війни в Україні, а саме з 2014 року, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено російську федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

У постановах від 18.05.2022 у справах №428/11673/19 та №760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а, отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що, звертаючись із позовом до російської федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Отже, суд доходить висновку про застосування у даній справі деліктного винятку, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у юридичної особи України, навіть з іноземною країною, зокрема, й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Позовна заява подана з додержанням вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України; підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

За приписами ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість відкриття провадження у даній справі.

Приймаючи до уваги ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, категорію і складність спору, суд дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Як вбачається зі суб`єктного складу сторін у справі, відповідачами у справі є Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ».

Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану Акціонерне товариство "Укрпошта" з 25.02.2022 припинило обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

12.01.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності", яким постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст. 66), який набрав чинності 05.02.2023.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про неможливість звернення із судовим дорученням для вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у даній справі в порядку статті 367 Господарського процесуального кодексу України.

 

Водночас, відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне подальше повідомлення відповідачів про дату, час і місце розгляду справи здійснювати шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 122, 176, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

  1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/3364/25.
  2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження, почати підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 29 жовтня 2025 року о 11:30, засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під’їзд, 1-й поверх, зал № 105.
  3. Встановити відповідачам п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідачі мають надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов.
  4. Позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановити строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.
  5. Відповідачам, згідно ст. 167 ГПК України, встановити строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання.
  6. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
  7. Роз`яснити учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений ГПК України та ухвалі суду. Письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 91 ГПК України). Звернути увагу сторін на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.
  8. Довести до відома сторін, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд має право стягувати в дохід Державного бюджету України з винної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
  9. Роз'яснити учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею.




Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 29.09.2025.

 

Суддя

 

     Н.А. Новікова