До відома: Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, яка діє через Міністерство юстиції Російської Федерації (адреса:103274, м.Москва, Краснопресненська набережна, 2)  

До відома: Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, яка діє через Міністерство юстиції Російської Федерації (адреса:103274, м.Москва, Краснопресненська набережна, 2)    

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.                                                          

розглянув матеріали

                                ВСТАНОВИВ:

29.09.2025 року позивач - Приватне підприємство "Санпром" (адреса: 62430, Харківська обл., Харківський р-н, с.Сороківка, вул.Успенська,6; код ЄДРПОУ 37191598) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, яка діє через Міністерство юстиції Російської Федерації (адреса: 103274, м.Москва, Краснопресненська набережна, 2)  про стягнення 25 252 441,58 грн, що за офіційним курсом валют Національного банку України станом на 09.09.2025 становить 612184,85 доларів США, з яких: інфляційні втрати за період з 04.10.2023 по 01.08.2025 у сумі 4174849,34грн, що за офіційним курсом валют Національного банку України станом на 09.09.2025 становить 101209,20 доларів США; 3% річних за період з 04.10.2023 по 09.09.2025 у сумі 1799668,82 грн, що за офіційним курсом валют Національного банку України станом на 09.09.2025 становить 43628,65 доларів США; пеня за період з 04.10.2023 по 09.09.2025 у сумі 19277923,42 грн, що за офіційним курсом валют Національного банку України станом на 09.09.2025 становить 467347,00 доларів США.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2025 року позовну заяву залишено без руху.

13.10.2025 року прокурор надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№23689).

Згідно з ч.1 ст.176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом 5 днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку ст.174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається поданою до суду 29.09.2025 року.

Дослідивши позовну заяву, суд встановив, що заява відповідає процесуальним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), а відтак суд на підставі статті 176 ГПК України приймає позов до розгляду і відкриває провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1)наказного провадження; 2)позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до ч.3 ст.12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Приймаючи до уваги предмет позову дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

При цьому суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

З огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суд вважає за необхідне рекомендувати учасникам процесу подавати до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду, або про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачами у справі є Російська Федерація в особі уряду РФ та Міністерство юстиції РФ.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах статті 55 Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Частина 1 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачає судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Частиною 4 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" унормовано, що у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами 1, 2 цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Отже Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

Суд зазначає, що Верховний Суд переглядав справи про встановлення факту, що має юридичне значення, в яких заявники зверталися до судів та просили встановити факт про вимушене переселення після 2014 року з окупованої частини територій Луганської та Донецької областей, яке відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Луганської і Донецької областей України.

Так, у постанові від 21.11.2018 у справі № 2-о/381/134/16 (провадження № 61-3789св18) Верховний Суд встановив факт, що вимушене переселення особи у листопаді 2014 року з окупованої частини території Луганської області відбулося внаслідок збройної агресії РФ проти України та окупації РФ частини території Луганської області України. При цьому Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, у тому числі частини Луганської області, покладено на РФ як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права, що встановлено у статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", частиною четвертою статті 2 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", та підтверджує факт того, що вимушене переселення у листопаді 2014 року особи з окупованої території Луганської області відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Луганської області.

За таких обставин, починаючи з 2014 року загальновідомим є той факт, що Російська Федерація чинить збройну агресію проти України.

У зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 та який триває до цього часу.

Пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у даній справі, суд врахував таке: предметом позову є відшкодування збитків, завданих юридичній особі внаслідок ворожого бомбардування зі сторони Російської Федерації; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що збитки, завдані Російською Федерацією, яка порушила принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН; національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом "генерального делікту").

Крім того, юрисдикція судів України поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина 3 статті 124 Конституції України). Тобто, у разі застосування "деліктного винятку" будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російської Федерації, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд зауважив, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, з 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з відповідачем, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди Російської Федерації бути відповідачем у справах про відшкодування збитків, з огляду на припинення його роботи на території України.

Крім того, згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

12 січня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності", яким постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст. 66), який набрав чинності 05 лютого 2023 року.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті АТ "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про неможливість звернення із судовим дорученням для вручення відповідачам судових документів про відкриття провадження у даній справі в порядку статті 367 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, приймаючи до уваги, що на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення, суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

Розглянувши клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно з пунктом 2 статті 173 ГПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Відповідно до пункту 3 статті 173 ГПК України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Згідно з пунктом 7 статті 173 ГПК України про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене та те, що об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а по справам №№ 922/2981/23, 922/2129/23, 922/3292/23, 922/1156/24, 922/4768/23, як вбачається з програми Діловодство спеціалізованого суду, прийняті рішення, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання позивача про об`єднання в одне провадження справ №№922/2981/23, 922/2129/23, 922/3292/23, 922/1156/24, 922/4768/23 зі справою 922/3507/25 відмовити.

Керуючись статтями 12, 120, 122, 173, 176, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.  Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3507/25, розгляд якої призначити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
2. Призначити підготовче засідання на 11 листопада 2025 року об 11:15.
3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під’їзд, 1-й поверх, зал № 104.
4. Здійснювати повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
5. Встановити відповідачу строк - 15 днів з дня вручення даної ухвали для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу. Відповідно до вимог ч.5 ст.165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) відповідачем позивачу одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду.
6. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).
7. Встановити позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України - 5 днів з дня отримання відзиву, з доказами направлення її копії відповідачу.
8. Встановити відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив в порядку ст.167 ГПК України - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, з доказами направлення їх копії позивачу.
9. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі з використанням власних технічних засобів, відповідно до ст.197 ГПК України за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/), або заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
10. Запропонувати учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, вирішити яким чином вони бажають приймати участь у розгляді справи, подавши до суду, не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання, відповідні заяви (заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяву про проведення судового засідання за присутності представника, або клопотання про розгляд справи за відсутності представника на підставі наявних у суду матеріалів).
11. Звернути увагу сторін, що відповідно до ч.8 ст.6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим кодексом.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду судових справ можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 16.10.2025

Примітка: У зв’язку з початком тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в «Електронному суді» за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.