До уваги: відповідача Державу Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації вул.Велика Дмитрівка буд 15-А, будова 1,Москва,125993

30 грудня 2025, 19:43

До уваги: відповідача Державу Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації вул.Велика Дмитрівка буд 15-А, будова 1,Москва,125993

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2025 р.

м. Харків

Справа № 922/2823/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Шаповаловій Д.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТР-ХОРС”, 62403, Харківська обл., смт. Бабаї, вул. Вторчерметівська, буд. 4

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4

до	Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, 125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівська, буд. 15а, к. 1, МПС-3

про

стягнення коштів

за участю представників сторін:

позивача: Бумба О.А. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

відповідача: не з'явився;

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк": не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення суми спричинених реальних збитків

-понесені внаслідок пошкодження адміністративно-побутової будівлі з торгівельними приміщеннями літ. «А-3», «А1-1», «Апд» загальною площею 3477,50 кв. м. - 70 679 доларів 00 центів США;

-понесені внаслідок пошкодження адміністративно-технічного корпусу з СТО літ. «Б-2», «Б1- 1», «Б2-1», «б,б1,б2,б3,б4» загальною площею 728,50 кв. м. - 41 095 доларів 00 центів США;

-понесені внаслідок пошкодження ремонтного корпусу зі складським навісом літ. «В-1», «в», «В», «в2» загальною площею 1155,40 кв. м. - 2 805 094 долари 00 центів США;

-понесені внаслідок проведення попередніх обстежень пошкоджених будівель та складання за результатами обстежень технічних звітів за наслідками пошкодження Будівель – 172 долара 00 центів США.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 20.08.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС» (вх. № 2823/25) залишено без руху, встановивлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- розрахунок суми позовних вимог збитків (із урахуванням та по кожному об'єкту окремо);

- письмові пояснення щодо визначення у прохальній частині позовної заяви іноземної валюти із урахуванням вимог законодавства;

- письмові пояснення щодо визначення відповідача;

- надання до суду копії (скіншоту з електронної скриньки від 14.08.2025 року, митну декларацію СА 040 501 889) забезпеченого перекладом українською мовою та засвідчених нотаріусом в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".

26.08.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19536/25) про усунення недоліків позовної заяви, у якій останній на виконання вимог суду направляє:

Розрахунок суми позовних вимог (із урахуванням за кожним об'єктом окремо), збитки понесені внаслідок відновлення адміністративно-побутової будівлі з торгівельними приміщеннями літ. «А-3», «А1-1», «Апд» + збитки понесені внаслідок відновлення адміністративно-технічного корпусу з СТО літ. «Б-2», «Б1-1», «Б2-1», «б,б1,б2,б3,б4» + збитки понесені внаслідок відновлення ремонтного корпусу зі складським навісом літ. «В-1», «в», «В», «в2» + збитки понесені внаслідок проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів =70 679,00 доларів США + 41 095,00 доларів США + 2 805 094,00 долари США + 172 долара США =2 917 040 доларів США (що еквівалентно 121 100 623,90 гривень за актуальним на дату звернення до суду з позовною заявою курсом.

Позивачем надано пояснення, визначення в прохальній частині позовної заяви іноземної валюти, а саме щодо:

- звернення стягнення на суму, визначену в доларах США, є ефективним способом захисту, який фактично захистить порушені права позивача та відповідає чинному законодавству України.

У цій справі позивач визначив уповноваженим представницьким органом Генеральну прокуратуру Російської Федерації, бо повноваження цього органу найбільш наближенні до представництва інтересів РФ в іноземних судах. Визначення Генеральної прокуратури Російської Федерації, як представника РФ, є необхідним у цій справі через особливий статус держави, яка може вступати у правовідносини лише через свої компетентні органи.

Позивачем надано до суду переклад скріншоту митної декларації СА 040 501 889, засвідчений печаткою бюро перекладів.

Ухвалою суду від 01.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01 жовтня 2025 року о (б) 13:20 год. Залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. Зобов’язано позивача, направити на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" копію позовної заяви разом із доданими до неї документами листом з описом вкладення, докази надати суду у строк до 10.09.2025 року. Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" строк на подання пояснень щодо позову – 5 днів з дня отримання копії позовної заяви. Встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено відповідача 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень. Встановлено позивачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.

08.09.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 20427) про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.09.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 20441/25) про приєднання доказів до матеріалів справи.

08.09.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 20456/25) про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній, просить суд, прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС» про зменшення розміру позовних вимог. Розглядати справу № 922/2823/25 із урахуванням зменшеного розміру позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС», та стягнути з держави Російська Федерація на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС» суму спричинених реальних збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії проти України, у розмірі 113 656 756,64 грн., що еквівалентно 2 917 040,00 доларам США, що складаються зі: 1) збитків, понесених внаслідок пошкодження Адміністративно-побутової будівлі з торгівельними приміщеннями літ. «А-3», «А1-1», «Апд» загальною площею 3477,50 кв. м. у розмірі 2 756 297,23 грн., що еквівалентно 70 679,00 доларам США; 2) збитків, понесених внаслідок пошкодження адміністративно-технічного корпусу із СТО літ. «Б-2», «Б1-1», «Б2-1», «б,б1,б2,б3,б4» загальною площею 728,50 кв. м. у розмірі 1 502 786,62 грн., що еквівалентно 41 095,00 доларам США; 3) збитків, понесених внаслідок пошкодження ремонтного корпусу зі складським навісом літ. «В-1», «в», «В», «в2» загальною площею 1155,40 кв. м. у розмірі 109 391 372,79 грн., що еквівалентно 2 805 094,00 доларам США, збитків, понесених внаслідок проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів у розмірі 6 300,00 грн., що еквівалентно 172,00 доларам США.».

Ухвалою суду від 09.09.2025 року заяву (вх. № 20427 від 08.09.2025 року) позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено частково.

19.09.2025 року від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 21740/25), у яких останній, зокрема зазначає, що між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ЦЕНТР-ХОРС» (позивач, іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір № ІД-КНА-140/4 від 19 жовтня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області за реєстровим № 1695. В подальшому, за взаємною згодою сторін та з метою заміни забезпечення, Іпотечний договір № ІД-КНА-140/4 від 19 жовтня 2016 року було розірвано, шляхом укладання 03 лютого 2025 року договору про розірвання іпотечного договору № ІД-КНА-140/4 (без видачі заставної) від 19 жовтня 2016 року, який в свою чергу також було посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 28. Відповідні записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна були виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.02.2025 року, що підтверджується відповідними Витягами з Державного реєстру речових прав № 411223587 та № 411218740.

У зв’язку із чим, повідомляє суд, що рішення у справі не впливає на будь-які права та інтереси 3-ї особи, оскільки останній не має статусу Іпотекодержателя даного нерухомого майна з 03.02.2025 року, та просить суд, розглядати справу без участі представника третьої особи.

Ухвалою суду від 01.10.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 01.10.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05 листопада 2025 року о(б) 11:30 год. Також, судом задоволено усне клопотання представника позивача від 01.10.2025 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 05.11.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом підготовче засідання у справі закрито. Призначено справу до розгляду по суті на 03 грудня 2025 року о(б) 13:30 год. Також, судом задоволено усне клопотання представника позивача від 05.11.2025 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

25.11.2025 року через канцелярію суду надійшло повідомлення (вх. № 27462/25) про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

03.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх. № 28131/25).

03.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 28152/25), у якому останній, просить суд, провести судове засідання у справі № 922/2823/25, що призначене на 03.12.2025 року о 13:30 год. за відсутності позивача та його представника. Задовольнити заявлені позовні вимоги (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.12.2025 року задоволено клопотання позивача (вх. № 28152/25 від 03.12.2025 року) про проведення судового засідання за відсутності представника. Відкладено розгляд справи по суті на 24 грудня 2025 року о 11:45 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є обов`язковою.

17.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 29613/25) про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 19.12.2025 року задоволено заяву (вх. № 29613/25 від 17.12.2025 року) позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 19.12.2025 року заяву (вх. № 29613/25 від 17.12.2025 року) позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Ухвалою суду від 24.12.2025 року знято з розгляду справу № 922/2823/25 у зв'язку із відсутністю електропостачання у приміщення суду, та призначено судове засідання у справі на "26" грудня 2025 р. о(б) 11:40 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є обов`язковою. Повідомлено сторін, що судове засідання призначене на 26.12.2025 року відбудеться в режимі відеоконференції відповідно до ухвали суду від 19.12.2025 року.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті уповноважений представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання 26.12.2025 року з розгляду справи по суті не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом надіслання ухвали суду від 24.12.2025 року.

Крім того, суд неодноразово повідомляв відповідача про розгляд справи, про що свідчать ухвали суду від 01.10.2025 року, від 05.11.2025 року, від 03.12.2025 року, також суд повідомляв відповідача про розгляд справи шляхом розміщення ухвал на сайті суду (https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/gromadyanam/povidomlenya_sud/1928783/, https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/gromadyanam/povidomlenya_sud/1911655/, https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/gromadyanam/povidomlenya_sud/1889673/, https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/gromadyanam/povidomlenya_sud/1877140/).

Разом з тим, відповідач у справі є нерезидентом України. При цьому судом враховано, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 року, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України “Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності” від 19.12.1992 року шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.

У зв`язку із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року “Про введення воєнного стану в Україні”, за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 року “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану” з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ “Укрпошта” з 24.02.2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 року щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку статті 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022 року) 24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

З огляду на вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача, у тому - числі розміщення ухвали на сайті Господарського суду Харківської області, та сайті Судової влади України.

Суд у судовому засіданні 26.12.2025 року перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв’язку зі чим, судом 26.12.2025 року було оголошено рішення скорочене (вступну та резолютивну) чистини.

Також, ухвалою суду від 26.12.2025 року виправлено описку допущену судом при оголошення 26.12.2025 року рішення скороченого (вступної та резолютивної) чистини, а саме в частині зазначення загальної суми до стягнення. Вважати вірним абзац 2 резолютивної частини рішення скороченого, а саме в частині зазначення загальної суми до стягнення, в наступній редакції "суму спричинених реальних збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії проти України, у розмірі 113 650 456,60 грн., що еквівалентно 2 916 868,00 доларам США".

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, останньому належить об'єкт нерухомого майна, а саме комплекс торгово-сервісних та адміністративно складських будівель (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 93406863251) за адресою: 62403, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Бабаї, вул. Вторчерметівська, буд. 4.

Також зазначає, що право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно, підтверджується договорами суборенди землі від 01.03.2012 року, актами приймання землі від 19.03.2012 року.

За твердженнями позивача, право власності позивача на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 550713 від 21.09.2012 року, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 320113379 від 12.01.2023 року, довідкою Приватного підприємства «АРТ"ЛАММА» № 249/4 від 08.02.2022 року та технічними паспортами.

24.02.2022 року Російська Федерація здійснила повномасштабне вторгнення на територію України та розпочала ведення агресивної війни проти України, окупувала частину її території, чим вчинила дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України. У зв'язку із цим Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні було введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу. З початку війни росії проти України збройні формування Російської Федерації і почали обстріли населеного пункту Бабаї, зокрема 12.04.2022 року, що підтверджується повідомленнями зі ЗМІ, які посилаються на офіційні повідомлення Харківської обласної прокуратури.

18.04.2022 року близько 10:30 год. збройні формування Російської Федерації здійснили обстріли із невстановленого типу озброєння та снарядами невстановленого калібру за адресою вул. Вторчерметівська, 4 в с. Бабаї, внаслідок чого пошкоджено складові частини нерухомого майна, чим порушили міжнародні закони та звичаї війни, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.08.2022 року у КП № 22022220000001234, відкритого внаслідок обстрілу за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України.

Також, позивач зазначає, що 20.04.2022 року піротехнічний підрозділ ДСНС України знешкодив виявлений за адресою: Харківський р-н, селище міського типу Бабаї, вул. Вторчерметівська, 5 вибухонебезпечний предмет, а саме касетний елемент 9H210, що підтверджується актом виконання робіт із знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів № 271 від 20.04.2022 року.

13.06.2022 року, внаслідок обстрілу складових частин нерухомого майна, виникла пожежа. Внаслідок пожежі знищено частину орендованого у позивача нерухомого майна, а саме складську будівлю з літерою В-1 площею 740,25 кв. м. Вказане підтверджується актом про пожежу ДСНС України від 14.06.2022 року та додатком до нього.

15.08.2024 року Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України провели перевірку нерухомого майна, а також земельної ділянки, на якій воно знаходиться, на предмет наявності вибухових матеріалів. Вказана перевірка проводилася з метою встановлення безпечності території для початку ремонтних робіт. Результати перевірки зафіксовані в акті перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів Національної поліції України Управління вибухотехнічної служби від 15.08.2024 року.

Внаслідок обстрілів здійснених збройними формуваннями Російської Федерації, пошкоджено частину нерухомого майна, яке належить позивачу, а саме:

1) адміністративно-побутову будівлю з торгівельними приміщеннями літ. «А-3», «А1-1», «Апд» - загальною площею 3477,50 кв. м. (далі - «будівля А»);

2) адміністративно-технічний корпус з СТО літ. «Б-2», «Б1-1», «Б2-1», «б,б1,б2,б3,б4» - загальною площею 728,50 кв. м. (далі - «будівля Б»);

3) ремонтний корпус зі складським навісом літ. «В-1», «в», «В», «в2» - загальною площею 1155,40 кв. м. (далі - «будівля В»).

За твердженнями позивача, для фіксації пошкоджень будівель завданих внаслідок обстрілу збройними формуваннями Російської Федерації та проведення відповідних відновлювальних робіт, останній замовив у фізичної особи - підприємця Сініцина В. В. (право на виконання робіт підтверджено кваліфікаційним сертифікатом серії АЕ № 007090 від 04.10.2022 року) послугу з проведення попередніх обстежень будівель та складання за результатами обстежень технічних звітів. За результатами проведення було виготовлено три звіти щодо кожної із будівель:

- Технічний звіт попереднього обстеження адміністративно-побутова будівля з торгівельними приміщеннями (літ. «А-3», «А1-1», «Апд») № 302/08-08-23;

- Технічний звіт попереднього обстеження Адміністративно-технічний корпус з СТО «Б-2», «Б1-1», «Б2- 1», «б,б1,б2,б3,б4» № 300/08-08-23;

- Технічний звіт попереднього обстеження Ремонтний корпус зі складським навісом (літ. «В-1», «в», «В», «в2») № 301/08-08-23.

Вказаними технічними звітами, під час обстеження будівель було виявлено пошкодження та дефекти. Витрати, понесені позивачем на проведення попередніх обстежень пошкоджених будівель та складання за результатами обстежень технічних звітів у розмірі 6 300,00 грн. або 172 долара США за курсом Національного банку України на день складання технічних звітів та включені до загального розміру збитків.

Також, позивачем проведено обстеження нерухомого майна, за наслідками якого було складено:

- акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації № 21/08/23- 1 від 21.08.2023 року;

- акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації № 29/03/24-1 від 29.03.2024 року.

Вказані акти містять інформацію про пошкодження будівель, пошкодження, які не вказані у технічних звітах, а також ймовірні причини пошкоджень.

За твердженнями позивача, із урахуванням технічних звітів та комісійних актів останній зазначає, що будівлі позивача зазнали значних пошкоджень внаслідок обстрілів збройними формуваннями Російської Федерації, що призвело до понесення позивачем реальних збитків, та для встановлення розміру цих збитків позивач звернувся до суб?єкта оціночної діяльності – Товарної біржі «УРТБ» із запитом щодо проведення оцінки реальних збитків.

За наслідками оцінки було виготовлено три звіти про оцінку реальних збитків, щодо кожної з будівель:

1) Об'єктом оцінки у звіті про оцінку розміру реальних збитків № Б-21/08/23/04 від 01.04.2024 року є Будівля А. Реальні збитки, завдані пошкодженнями вказаної будівлі, становлять 2 756 297,23 грн. або за курсом Національного банку України на дату оцінки 70 679 доларів 00 центів США;

2) Об'єктом оцінки у звіті про оцінку розміру реальних збитків № Б-21/08/23/05 від 21.08.2023 року є Будівля Б. Реальні збитки, завдані пошкодженнями вказаної будівлі, становлять 1 502 786,62 грн. або за курсом НБУ на дату оцінки 41 095 доларів 00 центів США;

3) Об'єктом оцінки у звіті про оцінку розміру реальних збитків № Б-21/08/23/06 від 01.04.2024 року є Будівля В. Реальні збитки, завдані пошкодженнями вказаної будівлі, становлять 109 391 372,74 грн. або за курсом НБУ на дату оцінки 2 805 094 долари 00 центів США.

Отже, за розрахунком позивача, загальна сума збитків завданих позивачу внаслідок пошкодження будівель військовими формуваннями Російської Федерації базується на згаданих вище звітах та становить 113 650 456,60 грн. або 2 916 868 доларів США за курсом НБУ на дату оцінки, а також витратах, понесених на проведення обстеження та виконання технічних обстежень за наслідками пошкодження та становить 6 300,00 грн. або 172 долара США за курсом НБУ на дату виконання технічного обстеження. Загальна сума збитків – 121 100 623,90 грн. або 2 917 040 доларів США.

У зв'язку із чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В подальшому, позивачем було подано до суду заяву (вх. № 20456/25 від 08.09.2025 року) про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній, просив суд, стягнути з держави Російська Федерація на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-ХОРС» суму спричинених реальних збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії проти України, у розмірі 113 656 756,64 грн., що еквівалентно 2 917 040,00 доларам США, що складаються зі: 1) збитків, понесених внаслідок пошкодження Адміністративно-побутової будівлі з торгівельними приміщеннями літ. «А-3», «А1-1», «Апд» загальною площею 3477,50 кв. м. у розмірі 2 756 297,23 грн., що еквівалентно 70 679,00 доларам США; 2) збитків, понесених внаслідок пошкодження адміністративно-технічного корпусу із СТО літ. «Б-2», «Б1-1», «Б2-1», «б,б1,б2,б3,б4» загальною площею 728,50 кв. м. у розмірі 1 502 786,62 грн., що еквівалентно 41 095,00 доларам США; 3) збитків, понесених внаслідок пошкодження ремонтного корпусу зі складським навісом літ. «В-1», «в», «В», «в2» загальною площею 1155,40 кв. м. у розмірі 109 391 372,79 грн., що еквівалентно 2 805 094,00 доларам США, збитків, понесених внаслідок проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів у розмірі 6 300,00 грн., що еквівалентно 172,00 доларам США.».

Отже, предметом розгляду справи є стягнення з Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації суми спричинених реальних збитків із урахуванням заяви позивача (вх. № 20456/25 від 08.09.2025 року) про зменшення розміру позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до приписів частини1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 1, частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, збитки – це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов’язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об’єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов’язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв’язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З аналізу вищевикладеного слідує, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Як зазначає позивач у позовній заяві в результаті збройної агресії Російської Федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, позивачу завдана шкода, яка полягає у нанесені збитків, а саме:

- збитків, понесених внаслідок пошкодження Адміністративно-побутової будівлі з торгівельними приміщеннями літ. "А-3", "А1-1", "Апд" загальною площею 3477,50 кв. м. у розмірі 2 756 297,23 грн., що еквівалентно 70 679,00 доларам США;

- збитків, понесених внаслідок пошкодження адміністративно-технічного корпусу із СТО літ. "Б-2", "Б1-1", "Б2-1", "б,б1,б2,б3,б4" загальною площею 728,50 кв. м. у розмірі 1 502 786,62 грн., що еквівалентно 41 095,00 доларам США;

- збитків, понесених внаслідок пошкодження ремонтного корпусу зі складським навісом літ. "В-1", "в", "В", "в2" загальною площею 1155,40 кв. м. у розмірі 109 391 372,79 грн., що еквівалентно 2 805 094,00 доларам США,

- збитків, понесених внаслідок проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів у розмірі 6 300,00 грн., що еквівалентно 172,00 доларам США.».

Загальний розмір яких становить 113 656 756,64 грн., що еквівалентно 2 917 040,00 доларам США (із урахуванням наданої позивачем до суду заяви (вх. № 20456/25 від 08.09.2025 року) про зменшення розміру позовних вимог).

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 року про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 року у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

При цьому, обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Згідно з підпунктом 18 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до пункту 5 Загальних засад оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Як вбачається із матеріалів справи, у якості доказів у підтвердження позовних вимог, позивачем було надано до суду копії:

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 550713 від 21.09.2012 року,

- витяг про державну реєстрацію прав від 04.10.2012 року № 35735171,

- Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 320113379 від 12.01.2023 року,

- довідкою Приватного підприємства «АРТ?ЛАММА» № 249/4 від 08.02.2022 року,

- технічний паспорт на виробничий будинок адміністративно – побутова будівля з торгівельними приміщеннями № 4 вул. Вторчерметівська, селище Бабаї від 25.06.2018 року,

- технічний паспорт на виробничий будинок літ "Б-2" адміністративно – технічний корпус з СТД № 4 вул. Вторчерметівська, селище Бабаї,

- технічний паспорт на виробничий будинок літ "В-1" ремонтний корпус зі складським навісом № 4 вул. Вторчерметівська, селище Бабаї,

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022220000001234,

- акт про пожежу від 14.06.2022 року та додаток до акту про пожежу;

- акт перевірки об’єкта на наявність вибухових матеріалів від 15.08.2024 року та акт виконання робіт із знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів від 20.04.2022 року,

- витяги з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва,

- технічний звіт попереднього обстеження будівлі адміністративно – побутова будівля з торгівельними приміщеннями (літ. "А-3", А1-1, Апд), складений ФОП Сініцин В.В., № 302/08 -08 -23-ОБ,

- акт за результатами проведеного обстеження об’єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів акт складено на підставі Звіту № 302/08-08-23-ОБ від 21.08.2022 року за результатами проведеного обстеження, виконаного: у період з 14 серпня 2023 року по 21 серпня 2023 року,

- технічний звіт попереднього обстеження будівлі адміністративно -технічний корпус з СТО "Б-2", "Б1-1", "Б2-1", "б,б1,б2,б3,б4" складений ФОП Сініцин В.В., № 300/08-08-23,

- акт за результатами проведеного обстеження об’єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів акт складено на підставі Звіту № 300/08-08-23-ОБ від 21.08.2022 року за результатами проведеного обстеження, виконаного: у період з 14 серпня 2023 року по 21 серпня 2023 року,

- технічний звіт попереднього обстеження будівлі ремонтний корпус зі складським навісом (літ."«В-1", В, в, в1, в2) складений ФОП Сініцин В.В., № 301/08-08-23,

- акт за результатами проведеного обстеження об’єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів акт складено на підставі звіту № 301/08-08-23-ОБ від 21.08.2022 року за результатами проведеного обстеження, виконаного: у період з 14 серпня 2023 року по 21 серпня 2023 року,

- акт № 21/08/23-1 комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації,

- звіт том 1 з двох № Б-21/08/23/04 про оцінку розміру реальних збитків (об’єкт оцінки: нерухоме майно - адміністративно – побутова будівля з торгівельними приміщеннями (літ. "А-3", А1-1, Апд), дата оцінки 01.04.2024 року, реальні збитки становлять 70 679 доларів США або 2 756 297,23 грн. без ПДВ,

- звіт том 2 з двох № Б-21/08/23/04 про оцінку розміру реальних збитків (об’єкт оцінки: нерухоме майно - адміністративно – побутова будівля з торгівельними приміщеннями (літ. "А-3", А1-1, Апд),

- звіт том 1 з двох № Б-21/08/23/04 про оцінку розміру реальних збитків (об’єкт оцінки: адміністративно -технічний корпус з СТО "Б-2", "Б1-1", "Б2-1", "б,б1,б2,б3,б4") дата оцінки 21.08.2023 року, реальні збитки становлять 41 095 доларів США, або 1 502 786,62 грн.,

- звіт том 2 з двох № Б-21/08/23/04 про оцінку розміру реальних збитків (об’єкт оцінки: адміністративно -технічний корпус з СТО "Б-2", "Б1-1", "Б2-1", "б,б1,б2,б3,б4"),

- звіт том 1 з двох № Б-21/08/23/04 про оцінку розміру реальних збитків (об’єкт оцінки: ремонтний корпус зі складським навісом (літ. "В-1", В, в, в1, в2), дата оцінки 01.04.2024 року, реальні збитки становлять 2 805 094 доларів США, або 109 391 372,75 грн.,

- звіт том 1 з двох № Б-21/08/23/04 про оцінку розміру реальних збитків (об’єкт оцінки:

ремонтний корпус зі складським навісом (літ. "В-1", В, в, в1, в2)),

- договір № 08/08/23 про виконання робіт з технічного огляду від 08.08.2023 року, ціна 6 300,00 грн.,

- акт здачі – приймання виконаних робіт від 11.09.2023 року на суму 6 300,00 грн.,

- платіжна інструкція кредитного переказу № 545699 від 24.08.2023 року на суму 6300,00 грн.

З аналізу вищевикладеного, та наявних у матеріалах справи документів слідує, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів, доведено повний склад цивільного правопорушення, та завдання останньому збитків.

Суд також враховує правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 648/2035/17, від 14.02.2018 року у справі № 686/10520/15-ц, у якій Верховний суд зазначив законодавством України на позивача не покладається обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, та встановлення судом факту завдання позивачу збитків внаслідок збройної агресії відповідача, судом здійснено перевірку заявленої до стягнення суми збитків у загальному розмірі 113 656 756,64 грн., що еквівалентно 2 917 040,00 доларам США відповідно до прохальної частини позовної заяви (із урахуванням наданої позивачем до суду заяви (вх. № 20456/25 від 08.09.2025 року) про зменшення розміру позовних вимог) та встановлено, та встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку було допущено помилку, а саме як вбачається із звіту том 1 з двох № Б-21/08/23/04 про оцінку розміру реальних збитків (об’єкт оцінки: ремонтний корпус зі складським навісом (літ. «В-1», В, в, в1, в2), дата оцінки 01.04.2024 року, реальні збитки становлять 2 805 094 доларів США, або 109 391 372,75 грн., а не як помилково зазначено позивачем у розмірі 109 391 372,79 грн.

В частині стягнення збитків у розмірі 0,04 грн. – відмовити.

При цьому, суд враховує, що як визначено статтею 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно із частинами 1, 2 статті 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні.

Разом з тим відповідно до пункту 9 розділу І «Основні положення» Методики під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

Вказане спростовує твердження позивача викладені у наданих до суду письмових поясненнях (вх. № 28131/25 від 03.12.2025 року).

Щодо збитків, понесених внаслідок проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів у розмірі 6 300,00 грн., що еквівалентно 172,00 доларам США., суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог у цій частині, позивач зазнає, що останнім було понесено збитки внаслідок проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів у розмірі 6 300,00 грн., що еквівалентно 172,00 доларам США.

Вказане підтверджується договором від 08.08.2023 року № 08/08/23 про виконання робіт з технічного огляду від 08.08.2023 року, ціна 6 300,00 грн., актом здачі – приймання виконаних робіт від 11.09.2023 року на суму 6 300,00 грн., та платіжною інструкцією кредитного переказу № 545699 від 24.08.2023 року на суму 6300,00 грн.

У зв’язку із чим, вказані збитки були включені позивачем до загального розміру збитків та до ціни позову, проте за висновком суду такі твердження позивача є необґрунтованими, та не відповідають вимогам законодавства, оскільки витрати позивача на проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до вимог частин 1-2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При цьому, частиною 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З аналізу вищевикладеного та вимог Господарського процесуального кодексу України слідує, що витрати позивача на проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів у розмірі 6 300,00 грн., що еквівалентно 172,00 доларам США є витратами позивача, що понесені останнім на проведення проведенням встановлення пошкоджень будівель (експертиз, оцінки). Проте, позивачем вказано не було враховано, та помилково кваліфіковано вказані витрати як збитки.

Також, суд враховує, що відповідно до частини 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає позовні вимоги позивача в межах заявлених вимог (підстав та предмету позову) і на підставі поданих до суду доказів.

У зв'язку із чим, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині заявлених до стягнення збитків, понесених внаслідок проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів у розмірі 6 300,00 грн., що еквівалентно 172,00 доларам США не підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено власний розрахунок суми заявлених до стягнення позивачем збитків (із урахуванням наданих до суду звітів та за офіційного курсу валют Національного банку України станом на дату оцінки вказану у звітах), та встановлено, що до стягнення підлягає сума збитків у загальному розмірі 113 650 456,60 грн., що еквівалентно 2 916 868,00 доларам США" (із урахуванням прохальної частини позовної заяви та із урахуванням наданої позивачем до суду заяви вх. № 20456/25 від 08.09.2025 року, що складаються із:

- збитків, понесених внаслідок пошкодження ремонтного корпусу зі складським навісом літ. "В-1", "в", "В", "в2" загальною площею 1155,40 кв. м. у розмірі 109 391 372,75 грн., що еквівалентно 2 805 094,00 доларам США;

В частині стягнення збитків у розмірі 0,04 грн. та збитків, понесених внаслідок проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів у розмірі 6 300,00 грн., що еквівалентно 172,00 доларам США. - відмовити.

Також. суд вважає за необхідне зазначити щодо вини як складового елемента цивільного правопорушення суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Відповідач своїми діями порушив право власності позивача на майно, яке розташоване на тимчасово окупованій території, оскільки у власника немає доступу до нього, що позбавляє його можливості володіння та користування цим майном.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що на національному рівні гарантуються ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Зміст зобов`язань за статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

З урахуванням наведеного ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин

Згідно зі статтею 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому держава є специфічним суб`єктом правовідносин. Під державою розуміється організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. До визначальних ознак держави відноситься наявність для виконання своїх завдань та функцій специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень. Реалізація функцій держави здійснюється через специфічний апарат, порядок формування, правовий статус та повноваження якого визначаються самою державою.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 (що набрала чинності для України 24.08.1991 року) договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Відтак, стягнення відповідної шкоди має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції, незважаючи, який конкретно її підрозділ заподіяв шкоду.

За таких умов, пред`явлення позовних вимоги до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Крім того, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19, а саме, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави визначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 року № 311/498/20, від 12.10.2022 року у справі № 463/14365/21; Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі № 990/80/22.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково із урахуванням заяви позивача (вх. № 20456/25 від 08.09.2025 року) про зменшення розміру позовних вимог, а саме, про стягнення суми спричинених реальних збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії проти України, у загальному розмірі 113 650 456,60 грн., що еквівалентно 2 916 868,00 доларам США", що складаються із:

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

При цьому, частиною 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується із відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, у зв’язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 1 059 800,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівська, буд. 15а, к. 1, МПС-3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТР-ХОРС” (62403, Харківська обл., смт. Бабаї, вул. Вторчерметівська, буд. 4, ЄДРПОУ 35119609) суму спричинених реальних збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії проти України, у розмірі 113 650 456,60 грн., що еквівалентно 2 916 868,00 доларам США", що складаються зі:

В частині стягнення 0,04 грн. - відмовити.

Збитків, понесених внаслідок проведення технічних обстежень пошкоджених будівель та підготовки за результатами обстежень технічних звітів у розмірі 6 300,00 грн., що еквівалентно 172,00 доларам США – відмовити.

Стягнути з Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівська, буд. 15а, к. 1, МПС-3) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 1 059 800, 00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Реквізити сторін:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТР-ХОРС” (62403, Харківська обл., смт. Бабаї, вул. Вторчерметівська, буд. 4, ЄДРПОУ 35119609);

відповідача: Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівська, буд. 15а, к. 1, МПС-3);

3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ 14282829).

Повне рішення складено "30" грудня 2025 р.

Суддя

О.О. Ємельянова