До уваги: - держави Російська Федерація (суб`єкт  міжнародних відносин) в особі Міністерства іноземних справ, РФ

До уваги: - держави Російська Федерація (суб`єкт  міжнародних відносин) в особі Міністерства іноземних справ, РФ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022   

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"21" січня 2026 р.

м. Харків

Справа № 922/2757/25

 

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.                             

при секретарі судового засідання Шаповаловій Д.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра", вул. Шкільна 4, с. Кутузівка, Харківського р-н., Харківської обл., 62405

 

до	держави Російська Федерація (суб`єкт міжнародних відносин) в особі Міністерства іноземних справ, РФ, м. Москва, пров. Денежний, буд.19

 

про	стягнення коштів

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Приватне сільськогосподарське товариство "Деметра" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до держави Російська Федерація (суб`єкт міжнародних відносин) в особі Міністерства іноземних справ про

- стягнення завданих збитків, у зв'язку з пошкодженням нерухомого та рухомого майна, яке належить позивачу, 565 420,00 доларів США, або за курсом НБУ на дату оцінки 23 486 178, 21 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 504 118,57 Євро;

- упущену вигоду, що виникла в наслідок вчиненої російською федерацією збройної агресії в Україні за період 24.02.2022 року по 07.11.2025 року, та складає: 407 076,00 доларів США, або за курсом НБУ на дату оцінки 16 908 960,06 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 362 942,01 Євро або за курсом НБУ на дату оцінки 362 942,01 Євро;

- витрати на підговку документів до позову, а саме вартість послуг з підготовки Звіту про розмір реальних збитків та упущеної вигоди, складає 90 000,00 грн., вартість послуг з технічного обстеження нежитлових будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Харківська область, Вільхівська територіальна громада, с. Кутузівка, вул. Механізаторська, 7 та вул. Шкільна, 4, пошкоджених внаслідок воєнних дій, складає 50000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2025 року позовну заяву Приватного сільськогосподарського товариства "Деметра" залишено без руху. Встановлено Приватному сільськогосподарському товариству "Деметра" строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

18.08.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19007/25) про усунення недоліків, у якій останній зокрема зазначає, що ціна позову складається з двох складових: розмір завданих збитків, у зв'язку з пошкодженням нерухомого та рухомого майна, яке належить позивачу, у розмірі 23 486 178,21 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ – 565 420,00 доларів США, або 504 118,57 Євро, розмір упущеної вигоди, що понесена ПСП«ДЕМЕТРА», що виникла внаслідок вчиненої РФ збройної агресії в Україні за період 24.02.2022 року по 07.11.2025 року, складає: 16 908 960,06 грн. без урахування ПДВ або за курсом НБУ на дату оцінки 407 076,00 доларів США або 362 942,01 Євро. Разом, ціна позову складає: 23 486 178,21 грн. + 16 908 960,06 грн. = 40 395 138,27 грн., або за курсом НБУ на день подачі позову 565 420,00.США + 407 076,00 доларів США = 972 496,00 доларів США або 504 118,57 євро +362 942,01євро = 867 060,58 євро. Детальний розрахунок надавався разом з позовою заяву складі звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди, що завдані ПСП «ДЕМЕТРА», у зв’язку з пошкодженням, втратою/знищенням майна ПСП «ДЕМЕТРА» внаслідок військової(збройної) агресії Російської Федерації від 30.06.2025 року.

Розрахунок суми позовних вимог упущеної вигоди здійснювався сертифікованим оцінювачем СОД - ТОВ «ДЕЛЬТАКОНСАЛТИНГ» сертифікат суб’єкта оціночної діяльності No 583/2022 від 06.12.2022 року, який для визначення розміру упущеної вигоди буде виходив з недоотриманого ПСП «ДЕМЕТРА» прибутку від діяльності основних засобів та завдяки неможливості зібрати врожай озимих в 2022 році та провести посівні роботи починаючи з 2022 року до дати оцінки. Детальний розрахунок надавався разом з позовою заяву складі звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди, що завдані ПСП «ДЕМЕТРА», у зв’язку з пошкодженням, втратою/знищенням майна ПСП «ДЕМЕТРА» внаслідок військової(збройної) агресії Російської Федерації від 30.06.2025 року.

Ухвалою суду від 25.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17 вересня 2025 року о 11:45. Встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено відповідачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень відповідно до вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України, та із доказами направлення їх іншим учасникам справи (з описом вкладення, та із урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України в частині реєстрації та використання електронних кабінетів у ЄСІТС). Встановлено позивачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.

27.08.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19622/25).

28.08.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19762/25).

29.08.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 2757 від 29.08.2025 року) про участь у справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 29.08.2025 року клопотання (вх. № 2757 від 29.08.2025 року) позивача про участь у справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - задоволено частково.

01.09.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19900/25) про вступ у справу представника.

03.09.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 20169/25) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

15.09.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 21083/25) про долучення документів.

Ухвалою суду від 17.09.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 17.09.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15 жовтня 2025 року о(б) 13:00 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача та представника від 17.09.2025 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 15.10.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05 листопада 2025 року о(б) 13:15 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача та представника від 15.10.2025 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 05.11.2025 року підготовче засідання у справі відкладено на 19 листопада 2025 року о 12:30 год. Зобов’язано позивача надати до суду пояснення в частині визначення періодів нарахування упущеної вигоди. Явку представників учасників справи визнано обов`язковою.

19.11.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 26922/25) щодо періодів нарахування упущеної вигоди.

Ухвалою суду від 19.11.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з метою забезпечення права кожного із учасника у даній справі на належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, продовжено строк підготовчого провадження відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та постановлено здійснювати розгляд справи в продовж розумного строку, та оскільки судом під час підготовчого провадження у даній справі було вчинено усі необхідні процесуальні дії для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 грудня 2025 року о(б) 14:00 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача від 19.11.2025 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 24.11.2025 року виправлено описку допущену судом в ухвалах суду від 13.08.2025 року, від 25.08.2025 року, від 29.08.2025 року, від 17.09.2025 року, від 17.09.2025 року, від 15.10.2025 року, від 05.11.2025 року, від 19.11.2025 року, та вважати вірним найменування позивача: - "Приватне сільськогосподарське підприємство "Деметра"".

Ухвалою суду від 03.12.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом для належного розгляду справи та дослідження доказів наданих позивачем до позовної заяви, у тому числі висновку оцінювача - Смоленської Юлії Олександрівни, здійснено, виклик у судове засідання 24.12.2025 року оцінювача - Смоленську Юлію Олександрівну щодо надання пояснення з приводу звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди від 30.06.2025 року що завдані ПСП «ДЕМЕТРА», у зв’язку із пошкодженням, втратою/знищенням майна ПСП «ДЕМЕТРА» внаслідок військової (збройної) агресії Російської Федерації. Довести до відома учасників справи та оцінювача - Смоленської Юлії Олександрівни, що явка їх представників у судове засідання є обов`язковою.

Ухвалою суду від 03.12.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 24 грудня 2025 року о(б) 13:20 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача та представник від 03.12.2025 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 24.12.2025 року знято з розгляду справу № 922/2757/25 у зв'язку із відсутністю електропостачання у приміщення суду, та призначено судове засідання у справі на "29" грудня 2025 р. о(б) 13:20 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є обов`язковою. Повідомлено сторін, що судове засідання призначене на 29.12.2025 року відбудеться в режимі відеоконференції, відповідно до ухвали суду від 03.12.2025 року. Звернуто увагу сторін, щорозгляд справи відбудеться із урахуванням ухвали суду від 03.12.2025 року якою було здійснено виклик у судове засідання оцінювача - Смоленську Юлію Олександрівну щодо надання пояснення з приводу звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди від 30.06.2025 року що завдані ПСП «ДЕМЕТРА», у зв’язку із пошкодженням, втратою/знищенням майна ПСП «ДЕМЕТРА» внаслідок військової (збройної) агресії Російської Федерації. Доведено до відома учасників справи та оцінювача - Смоленської Юлії Олександрівни, що явка їх представників у судове засідання є обов`язковою.

Під час судового засідання 29.12.2025 року за участю оцінювача - Смоленської Юлії Олександрівни в режимі відеоконференції зі сторони оцінювача постійно переривався зв’язок та нечіткий звук, що унеможливлювало проведення відеоконференції у належному стані, судом з метою належного проведення судового засідання 29.12.2025 року, було неодноразово здійснено перепідключення відеоконференції за участю оцінювача - Смоленської Юлії Олександрівни, а також було здійснено усне попередження оцінювачу Смоленській Юлії Олександрівни з приводу участі у судовому засідання в частині належного технічного забезпечення судового засідання в режимі відеоконференції. Проте, переривання та поганий зв'язок у оцінювача Смоленської Юлії Олександрівни не дали можливості суду належним чином заслухати пояснення оцінювача щодо звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди від 30.06.2025 року, що завдані ПСП «ДЕМЕТРА», у зв’язку із пошкодженням, втратою/знищенням майна ПСП «ДЕМЕТРА» внаслідок військової (збройної) агресії Російської Федерації з приводу чого було здійснено виклик оцінювача судом у судове засідання, судом з метою забезпечення права кожного із учасника у даній справі та належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, дослідження доказів, пояснень сторін та оцінювача, враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи, продовжено строк розгляду справи по суті відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та здійснити розгляд справи в продовж розумного строку. У зв'язку із чим, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 14 січня 2026 року о(б) 14:20 год. Також, судом задоволено усні клопотання позивача та оцінювача Смоленської Юлії Олександрівни від 29.12.2025 року щодо участі у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції. Та явку оцінювача Смоленської Юлії Олександрівни визнано обов’язковою.

Суд у судовому засіданні 14.01.2026 року перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку зі чим, повідомив сторін у справі, що оголошення рішення скороченого (вступної та резолютивної) частини відбудеться 21 січня 2026 року о(б) 14:00 год.

Уповноважені представники сторін у призначене судове засідання щодо оголошення рішення скороченого (вступної та резолютивної) частини не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Крім того, суд неодноразово повідомляв відповідача про розгляд справи, про що свідчать ухвали суду від 25.08.2025 року, 17.09.2025 року, 15.10.2025 року, 05.11.2025 року, 19.11.2025 року, 03.12.2025 року, 24.12.2025 року, 29.12.2025 року, 14.01.2026 року, також суд повідомляв відповідача про розгляд справи шляхом розміщення ухвал на сайті суду (https://hr.arbitr.gov.ua).

Разом з тим, відповідач у справі є нерезидентом України. При цьому судом враховано, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 року, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України “Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності” від 19.12.1992 року шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.

У зв`язку із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року “Про введення воєнного стану в Україні”, за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 року “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану” з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ “Укрпошта” з 24.02.2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 року щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку статті 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022 року) 24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

З огляду на вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача, у тому - числі розміщення ухвали на сайті Господарського суду Харківської області, та сайті Судової влади України.

Оскільки уповноважені представники сторін у призначене судове засідання щодо оголошення рішення скороченого (вступної та резолютивної) частини не з’явились, судом 21.01.2026 року підписано рішення скорочене (вступну та резолютивну) частини.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, у 2001 році було створено Приватне сільськогосподарське підприємство «ДЕМЕТРА». Останньому, згідно даних Державного Реєстру речових прав позивачу належали на праві власності об’єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, с-ще Кутузівка, вул. Механізаторська, 7., а саме: будівлі для утримання худоби та птахів (літ. А-1) з прибудовами (літ. А1-1, А2-1) і навісом (літ. а); - будівлі корівнику (літ. Б-1); будівлі для утримання худоби та птахів (літ. В-1) та прибудови (літ. В1-1); будівлі овочесховища (літ. Г-1) та входу до підвалу (літ. г); будівлі молочно-доїльного блоку (літ. И-1) та компресорної (літ. И1-1); будівлі гаражу з оглядовою ямою (літ. К-1, к1) та об’єкти нерухомого майна, що розташована за адресою : Харківська область, Харківський район, с-ще Кутузівка, вул. Шкільна, 4, а саме: адміністративна будівля, та транспортні засоби.

На підприємстві розводили ВРХ, свиней, риби, займалися виробництвом молока, посівом та збором зернових, технічних та кормових культур. Усі ці роки підприємство позивача розвивалося, будувало, у тому числі приміщення молочного цеху, корівники, навіси, приміщення для свиней, допоміжні приміщення, гаражі для ремонту та зберігання техніки, також було проведено реконструкцію старих придбаних приміщень. Протягом всієї діяльності підприємство удосконалювало та оснащало свої цеха та корівники, для чого була закуплена та встановлена нова молочно-доїльна лінія, танкери для зберігання та охолодження молока, млин для виготовлення комбікормів, обладнання для утримання свиней. Також зазначає, що перед війною почали перебудовувати корівник на склад для зберігання зерна. Протягом всієї діяльності купували техніку та обладнання до неї для вирощування зернових, кормових та технічних культур.

Проте, у зв’язку із воєнними діями на території селища Кутузівка підприємство позивача було вимушено призупинено роботу, та ведення господарської діяльності про що свідчить наказ №2 від 25.03.2022 року. Також, позивач зазначає, що у період з 24.02.2022 року по 28.04.2022 року внаслідок обстрілів військовими Російської Федерації будівлі позивача було зруйновано, а також знищено основні фонди та документи ведення господарської діяльності (бухгалтерські документи, документи податкового та організаційно розпорядчі документи, кадрові документи працівників, інші документи).

За твердженнями позивача, з перших днів війни селище Кутузівка та ферма, яка належить позивачеві та знаходиться на території цього селища за адресою вулиця Механізаторська, 7, обстрілювали збройні сили рф. Вранці 24.02.2022 року у селищі зникла електрика, яку відновили лише через 9 місяців. Мобільний зв'язок можна було спіймати тільки на горищі. Директор Кириченко Н.О. та два тракториста, які залишилися у селищі, щодня ходили на ферму годувати худобу зерном та привозили для неї воду, бо млин та водонапірна вежа без електрики не працювали, а включати запасний генератор не було можливості.

Також, позивач зазначає, що з 24.02.2022 року селище Кутузівка було окуповане, та підприємство позивача опинилося на передовій зі сторони збройних сил рф, які від селища стріляли по Харкову. Російські солдати проводили "зачистку", та мародерили. На території ферми збройні сили рф розмістили свою артилерію та пропускний пункт, тому на ферму кормити худобу пускали тільки директора та двох трактористів. Російські солдати використовували для своїх потреб техніку, транспорт та обладнання підприємств.

Як зазначає позивач, 08.04.2022 року за наведенням колоборанта Антонової, депутата і секретаря Вільхівської сільської ради, за директором прийшли та забрали у полон. Наразі директор підприємств виступає у суді, як свідок на боці звинувачення у справі стосовно Антонової.

За твердженнями позивача, 28.04.2022 року селище було звільнено і територія підприємств стала передовою, рф почали її нещадно бомбардувати. Кількість ударів неможливо порахувати, на даний час вся земля, на якій здійснювалась сільськогосподарська діяльність, замінована та можливість проводити господарську діяльність надалі – відсутня. Приміщення з документами бухгалтерського, податкового, кадрового обліку підприємства позивача, які знаходилися за адресою фактичного провадження господарської діяльності 62405, Харківська обл., Харківський р-н, селище Кутузівка, вул. Шкілька, буд. 4 - були зруйновані. Спричинені збитки за твердженнями позивача щодо рухомого майна підтверджуються оборотно сальдовою відомістю по рахунку 10 за січень 2022 року - квітень 2025 року, збитки щодо нерухомого майна підтверджуються технічними звітами за результатами обстеження нежитлових будівель та споруд.

Також, позивач зазначає, що на момент, коли відповідач у справі розпочав свої збройні дії проти України, у тому числі на території Вільхівської громади, позивач зберіг належні йому на праві власності основні засоби у складі рухомого майна, а саме транспортні засоби у кількості 8 одиниць. Наявність рухомого майна (транспортних засобів) та права власності на нього, підтверджується правовстановлюючими документами, а саме свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, свідоцтвами про реєстрацію машин, Інформацією згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, щодо реєстрації транспорту доданих до матеріалів справи.

Загальна вартість реальних збитків, що завдані підприємству позивача, внаслідок пошкодження рухомого майна у вартісному виразі, згідно даних звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди від 30.06.2025 року. Дані підтверджуються таблицею №12 звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди від 30.06.2025 року.

Також зазначає, що збитки були спричинені і рухомому майну у вигляді обладнання, про що свідчать дані у таблиці № 6 звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди «Розрахунок розміру збитків, заподіяних рухомому майну (обладнанню)». Станом на 24.02.2022 року згідно даних Державного Реєстру речових прав позивачу належали на праві власності об’єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, с-ще Кутузівка, вул. Механізаторська, 7., а саме:

- будівлі для утримання худоби та птахів (літ. А-1) з прибудовами (літ. А1-1, А2-1) і навісом (літ. а); - будівлі корівнику (літ. Б-1);

- будівлі для утримання худоби та птахів (літ. В-1) та прибудови (літ. В1-1);

- будівлі овочесховища (літ. Г-1) та входу до підвалу (літ. г);

- будівлі молочно-доїльного блоку (літ. И-1) та компресорної (літ. И1-1);

- будівлі гаражу з оглядовою ямою (літ. К-1, к1)

та об’єкти нерухомого майна, що розташована за адресою : Харківська область, Харківський район, с-ще Кутузівка, вул. Шкільна, 4, а саме:

- адміністративна будівля. Під час бойових дій, що відбувалися на вищезазначеній території перелічені об’єкти нерухомості були зруйновані та/або пошкоджені про що свідчать дані наведені у таблиці №29 звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди від 30.06.2025 року.

Також, позивач зазначає, що внаслідок скоєних військовими Російської Федерації, навмисних артилерійських обстрілів, ракетних ударів, повітряного бомбардування, наземних воєнних дій у селищі Кутузівка, зокрема, та на території Вільхівської територіальної громади , в цілому, протягом лютого – квітня 2022 року та пізніше майже повністю зруйнована інфраструктура громади та знищено основні фонди підприємства позивача та спричинено матеріальну шкоду в особливо великому розмірі, оскільки усі поля (земельні ділянки), на яких вирощували зернові, технічні та кормові культури – заміновані, будівли та приміщеня, які використовувались у діяльності підприємства позивача зазнали суттєвих пошкоджень або повністю зруйновані, знищено обладнання та транспортні засоби. Для повного відновлення роботи підприємству позивача необхідно повністю розмінувати поля, відбудувати/ відремонтувати будівлі, закупити нове обладнання та установити його наново та інше. А також, незважаючи на те, що наприкінці квітня 2022 року село звільнили, населений пункт перебував під значними обстрілами до осені 2022 року. Роботи по розмінуванню проводяться повільно: немає масштабного цілеспрямованого розмінування сільськогосподарських угідь, оскільки урядові організації зосереджені на розмінуванні критичної інфраструктури, а міжнародні організації мають обмежені ресурси. Жодної допомоги від держави підприємство позивача не отримувало. З цих причин за твердженнями позивача, останній не фізично може вести господарську діяльність на вищевказаній території. Таким чином, позивач поніс не тільки реальні матеріальні збитки, але не може продовжувати свою діяльність та отримувати дохід, як раніше, тобто внаслідок збройної агресії в Україні за період з 24.02.2022 року по 07.11.2025 року у позивача виникла упущена вигода.

За твердженнями позивача, з метою фіксації та оцінки збитків підприємства позивача, останній неодноразово, починаючі з 2022 року, звертався до територіальної громади, проте, належної реакції з боку національної влади не наступило. Тому, з метою визначення оцінки майнової шкоди, яка була завдана, позивачем було замовлено розроблення звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди.

У відповідності до зазначеного звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди що завдані позивачу, у зв’язку із пошкодженням, втратою/знищенням майна останнього внаслідок військової (збройної) агресії Російської Федерації:

- розмір реальних матеріальних збитків, понесених позивачем складає: 565 420,00 доларів США, або за курсом НБУ на дату оцінки 23 486 178,21 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 504 118,57 Євро;

- розмір упущеної вигоди, що понесена позивачем, що виникла внаслідок вчиненої РФ збройної агресії в Україні за період 24.02.2022 року по 07.11.2025 року, складає: 407 076,00 доларів США, або за курсом НБУ на дату оцінки 16 908 960,06 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 362 942,01 Євро.

У зв'язку із чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до приписів частини1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 1, частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, збитки – це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов’язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об’єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов’язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв’язку   між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З аналізу вищевикладеного слідує, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Як зазначає позивач у позовній заяві в результаті збройної агресії Російської Федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, позивачу завдана шкода, яка полягає у нанесені збитків у відповідності до зазначеного Звіту про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди що завдані ПСП «ДЕМЕТРА», у зв’язку із пошкодженням, втратою/знищенням майна позивача внаслідок військової (збройної) агресії Російської Федерації, а саме:

- реальних матеріальних збитків, понесених позивачем у розмірі складає: 565 420,00 доларів США, або за курсом НБУ на дату оцінки 23 486 178,21 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 504 118,57 Євро;

- упущеної вигоди, що понесена позивачем, що виникла внаслідок вчиненої РФ збройної агресії в Україні за період 24.02.2022 року по 07.11.2025 року, розмір якої складає: 407 076,00 доларів США, або за курсом НБУ на дату оцінки 16 908 960,06 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 362 942,01 Євро.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 року про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 року у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

При цьому, обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.   

Згідно з підпунктом 18 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до пункту 5 Загальних засад оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Як вбачається із матеріалів справи, у якості доказів у підтвердження позовних вимог, позивачем було надано до суду копії:

- свідоцтва про реєстрацію машин, а саме: серія ЕА № 033305, серія ЕЕ № 063017, серія № ІС № 034343, серія АС № 069087,

- листом РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях № 31/32/13 9776 2025 від 15.05.2025 року;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.11.2022 року номер кримінального провадження 22022220000003470;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.06.2023 року номер кримінального провадження 22023220000000726;

- листом Головне управління статистики у Харківській області №09-22/250-25 від 07.05.2025 року;

- відомостями про наявність земельних ділянок;

- листом позивача № 20 від 09.05.2025 року;

- наказом позивача № 2 від 25.03.2022 року про призупинення діяльності та призупинення дії трудових договорів та додатком до наказу перелік працівників;

- заявами позивача про розмінування від 01.11.2022 року, від 22.12.2022 року;

- заявою від Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 26.06.2023 року № 65 040-3187/65 123;

- листом Харківської районної військової адміністрації Харківської області від 12.12.2023 року № 0-41/4142;

- розпорядженням Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області від 30.01.2025 року № 113 про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів Приватному сільськогосподарському підприємству «Деметра» на 2025 рік;

- наказом Циркунівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області від 17.02.2025 року № 01-08/78 про надання податкової пільги Приватному сільськогосподарському підприємству «Деметра» зі сплати орендної плати, земельних ділянок розташованих на території Циркунівської СТГ у зв’язку із потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами на 2025 рік;

- актом про пожежу від 04.01.2023 року;

- поясненнями оцінювачу ТОВ «Дельта - Консалтинг» Смоленській Ю.О. від 15.05.2025 року;

- детальна інформація про юридичну особу (позивача) станом на 02.06.2025 року;

- витяг з реєстру платників податку на додану вартість № 1720234500016;

- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи – позивача серія А00 № 559188;

- довідка АА № 743630 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);

- обігово – сальдовою відомістю по рахунку 10 за січень 2022 року – квітень 2025 року;

- технічним паспортом на виробничий будинок літ. «А1» (вул. Міхновського, буд. 7, селище Кутузівка);

- технічним паспортом будівля громадського призначення ((станом на 01.01.2021 року, вул. Шкільна, 4, селище Кутузівка);

- витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Реєстраційний номер документу: TI01:1844-7362-0060-6950;

- технічний звіт № 11/4-25-1 за результатами обстеження нежитлових будівель та споруд за адресою: Харківська обл., Харківський р-н., селище Кутузівка, вул. Механізаторська, буд. 7;

- технічний звіт № 11/4-25-2 за результатами обстеження нежитлової будівлі за адресою: Харківська обл., Харківський р-н., селище Кутузівка, вул. Шкілька, буд. 4;

- акт технічного стану № 1 від 15.05.2025 року (обстеження транспорних засобів, що знаходяться на балансі підприємства позивача);

- довідка від позивача про втрачене / знищене / пошкоджене майно;

- рахунки № 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52 про проведення ремонтних робіт;

- договір купівлі -продажу від 14.06.2002 року;

- витяг про реєстрацію права власності від 14.07.2010 року № 26706212;

- витяг з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу: 396354710 від 24.09.2024 року;

- довідка позивача № 22 від 23.06.2025 року;

- акт технічного стану (обстеження обладнання) № 2 від 15.05.2025 року;

- акт комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації № 3 від 15.05.2025 року;

- лист Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 10.0-057/2/8113-25 від 20.05.2025 року;

- лист Вільхівської сільської ради від 11.07.2025 року № 1709/03-11;

- лист позивача № 59 від 02.11.2024 року;

- заява позивача № 1 від 06.01.2025 року;

- копія журналу звернень (заяв) на обстеження території про розмінування Вільхівської сільської військової адміністрації від 30.11.2022 року;

- повідомлення (заява) № 9 від 06.01.2025 року щодо необхідності проведення робіт;

- договір № 09/04 про виконання послуг по незалежній оцінці від 29.04.2025 року, додаток № 1 до договору, акт прийому – передачі послуг по незалежній оцінці від 29.04.2025 року, додаткова угода № 1 від 21.07.2025 року;

- договір № 11/4-1 від 11.04.2025 року,

- акт № 17/38 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року;

- акт № 17/39 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року;

- акт № 17/40 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року;

- акт № 17/48 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року;

- акт № 17/43 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року;

- акт № 17/44 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року;

- акт № 17/45 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року;

- платіжна інструкція № 973 від 11.04.2025 року на суму 50 000,00 грн.;

- платіжна інструкція № 978 від 02.05.2025 року на суму 45 000,00 грн.;

- платіжна інструкція № 1004 від 04.07.2025 року на суму 45 000,00 грн.;

- платіжна інструкція № 1011 від 21.07.2025 року на суму 10 000,00 грн.;

- звітом про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди що завдані ПСП «ДЕМЕТРА», у зв’язку з пошкодженням, втратою/знищенням майна ПСП «ДЕМЕТРА» внаслідок військової (збройної) агресії Російської Федерації від 30.06.2025 року.

З аналізу вищевикладеного, та наявних у матеріалах справи документів слідує, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів, доведено повний склад цивільного правопорушення, та завдання останньому збитків.

Суд також враховує правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 648/2035/17, від 14.02.2018 року у справі № 686/10520/15-ц, у якій Верховний суд зазначив законодавством України на позивача не покладається обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, та встановлення судом факту завдання позивачу збитків внаслідок збройної агресії відповідача, судом здійснено перевірку заявленої до стягнення суми збитків у зв'язку із пошкодженням нерухомого та рухомого майна, яке належить позивачу у загальному розмірі 565 420,00 доларів США, за курсом НБУ на дату оцінки 23 486 178,21 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 504 118,57 Євро та встановлено, та встановлено, що вони відповідають розрахунку у наданих до суду документів, а тому підлягають до задоволення.

 

Щодо заявленого позивачем до стягнення із відповідача розміру упущеної вигоди, що виникла в наслідок вчиненої російською федерацією збройної агресії в Україні за період 24.02.2022 року по 07.11.2025 року, та складає: 407 076,00 доларів США, за курсом НБУ на дату оцінки 16 908 960,06 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 362 942,01 Євро, суд зазначає наступне.

Тлумачення змісту частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України свідчить, що збитки як правова категорія включають у себе упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а в разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Тобто, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №127/16524/16-ц.

Позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 року у справі №910/12204/17, від 16.06.2021 року у справі №910/14341/18, від 30.09.2021 року у справі №922/3928/20.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується. Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

В обґрунтування розміру упущеної вимоги, позивач зокрема зазначив, що втрачене майно позивача за своїм цільовим призначенням використовувалось у сфері господарської діяльності і є значним активом для здійснення ним господарської діяльності. Землі (поля), які на даний момент не придатні для використання внаслідок замінування та забруднення вибуховонебезпечними предметами є не тільки територією здійснення господарської діяльності, а й невід*ємною складовою цієї діяльності. За таких умов, знищення майна позивача, що належить йому на праві привнатної власності, унеможливлює реалізацію господарської діяльності позивача, реалізацію ним свого права на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а отже є порушенням прав позивача на здійснення підприємницької та господарської діяльності.

Також, позивач зазначив, що внаслідок скоєних військовими Російської Федерації, навмисних артилерійських обстрілів, ракетних ударів, повітряного бомбардування, наземних воєнних дій в селищі Кутузівка, зокрема, та на території Вільхівської територіальної громади , в цілому, протягом лютого – квітня 2022 року та пізніше майже повністю зруйнована інфраструктура громади та знищено основні фонди ПСП «ДЕМЕТРА» та спричинено матеріальну шкоду в особливо великому розмірі. Усі поля (земельнії ділянки), на яких вирощували зернові, технічні та кормові культури - заміновані. Будівли та приміщеня, які використовувались у діяльності суттєво пошкоджені або повністю зруйновані, знищено обладнання та транспортні засоби. Для повного відновлення роботи підприємства позивача необхідно повністю розмінувати поля, відбудувати/ відремонтувати будівлі, закупити нове обладнання та установити його наново і те інше.

З цих причин за твердженнями позивача, вести господарську діяльність на вищевказаній території фізично не можливо й протизаконно відповідно до міжнародного та українського законодавства. Таким чином, позивач поніс не тільки реальні матеріальні збитки, але не може продовжувати свою діяльність та отримувати дохід, як раніше, тобто внаслідок збройної агресії в Україні за період з 24.02.2022 року по 07.11.2025 року у позивача виникла упущена вигода, що за розрахунком позивача становить загальну суму 407 076,00 доларів США, за курсом НБУ на дату оцінки 16 908 960,06 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 362 942,01 Євро.

На підтвердження наявності та розміру упущеної вигоди (збитків) позивачем було надано суду свідоцтва про реєстрацію машин, а саме: серія ЕА № 033305, серія ЕЕ № 063017, серія № ІС № 034343, серія АС № 069087, лист РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях № 31/32/13 9776 2025 від 15.05.2025 року; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.11.2022 року номер кримінального провадження 22022220000003470; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.06.2023 року номер кримінального провадження 22023220000000726; лист Головне управління статистики у Харківській області №09-22/250-25 від 07.05.2025 року;

відомості про наявність земельних ділянок;

лист позивача № 20 від 09.05.2025 року;

наказ позивача № 2 від 25.03.2022 року про призупинення діяльності та призупинення дії трудових договорів та додатком до наказу перелік працівників;

заяву позивача про розмінування від 01.11.2022 року, від 22.12.2022 року;

заяву від Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 26.06.2023 року № 65 040-3187/65 123;

- лист Харківської районної військової адміністрації Харківської області від 12.12.2023 року № 0-41/4142;

розпорядження Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області від 30.01.2025 року № 113 про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів Приватному сільськогосподарському підприємству «Деметра» на 2025 рік;

наказ Циркунівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області від 17.02.2025 року № 01-08/78 про надання податкової пільги Приватному сільськогосподарському підприємству «Деметра» зі сплати орендної плати, земельних ділянок розташованих на території Циркунівської СТГ у зв’язку із потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами на 2025 рік; акт про пожежу від 04.01.2023 року; пояснення оцінювачу ТОВ «Дельта - Консалтинг» Смоленській Ю.О. від 15.05.2025 року; детальну інформація про юридичну особу (позивача) станом на 02.06.2025 року; витяг з реєстру платників податку на додану вартість № 1720234500016; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи – позивача серія А00 № 559188; довідку АА № 743630 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ); обігово – сальдову відомість по рахунку 10 за січень 2022 року – квітень 2025 року; технічний паспорт на виробничий будинок літ. «А1» (вул. Міхновського, буд. 7, селище Кутузівка); технічний паспорт будівля громадського призначення ((станом на 01.01.2021 року, вул. Шкільна, 4, селище Кутузівка); витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Реєстраційний номер документу: TI01:1844-7362-0060-6950; технічний звіт № 11/4-25-1 за результатами обстеження нежитлових будівель та споруд за адресою: Харківська обл., Харківський р-н., селище Кутузівка, вул. Механізаторська, буд. 7; технічний звіт № 11/4-25-2 за результатами обстеження нежитлової будівлі за адресою: Харківська обл., Харківський р-н., селище Кутузівка, вул. Шкілька, буд. 4; акт технічного стану № 1 від 15.05.2025 року (обстеження транспорних засобів, що знаходяться на балансі підприємства позивача); довідку від позивача про втрачене / знищене / пошкоджене майно; рахунки № 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52 про проведення ремонтних робіт; договір купівлі -продажу від 14.06.2002 року; витяг про реєстрацію права власності від 14.07.2010 року № 26706212; витяг з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу: 396354710 від 24.09.2024 року; довідку позивача № 22 від 23.06.2025 року; акт технічного стану (обстеження обладнання) № 2 від 15.05.2025 року; акт комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації № 3 від 15.05.2025 року; лист Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 10.0-057/2/8113-25 від 20.05.2025 року; лист Вільхівської сільської ради від 11.07.2025 року № 1709/03-11; лист позивача № 59 від 02.11.2024 року;  заяву позивача № 1 від 06.01.2025 року; копію журналу звернень (заяв) на обстеження території про розмінування Вільхівської сільської військової адміністрації від 30.11.2022 року; повідомлення (заява) № 9 від 06.01.2025 року щодо необхідності проведення робіт; договір № 09/04 про виконання послуг по незалежній оцінці від 29.04.2025 року, додаток № 1 до договору, акт прийому – передачі послуг по незалежній оцінці від 29.04.2025 року, додаткова угода № 1 від 21.07.2025 року; договір № 11/4-1 від 11.04.2025 року, акт № 17/38 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року; акт № 17/39 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року; акт № 17/40 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року; акт № 17/48 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року; акт № 17/43 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року; акт № 17/44 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року; акт № 17/45 обстеження земельних ділянок у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та визначення потреби їх розмінування від 21.05.2025 року; звіт про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди що завдані ПСП «ДЕМЕТРА», у зв’язку з пошкодженням, втратою/знищенням майна ПСП «ДЕМЕТРА» внаслідок військової (збройної) агресії Російської Федерації від 30.06.2025 року.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 30.09.2021 року у справі №922/3928/20 зазначив, що неодержаний доход (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Суд, здійснивши аналіз наданих позивачем у підтвердження заявленого розміру упущеної вимоги доказів, звіт про оцінку реальних збитків та упущеної вигоди що завдані ПСП «ДЕМЕТРА», у зв’язку з пошкодженням, втратою/знищенням майна ПСП «ДЕМЕТРА» внаслідок військової (збройної) агресії Російської Федерації від 30.06.2025 року у якому зазначено, що базою оцінки, вид вартості, що визначається - ринкова вартість об’єкта оцінки, відповідно до вимог НС, що визначені «Методикою визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності», затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 року за № 3904/1223, та нормативної бази України, що регулює визначення обсягу шкоди та обсягу збитків, та визначено що розмір упущеної вигоди, що понесена ПСП «ДЕМЕТРА», що виникла внаслідок вчиненої РФ збройної агресії в Україні за період 24.02.2022 року по 07.11.2025 року складає: 407 076, 00 доларів США, або за курсом НБУ на дату оцінки 16 908 960,06 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 362 942,01 Євро.

У зв’язку із чим, суд дійшов до висновку про доведеність позивачем позовних вимог у цій частині.

При цьому, суд враховує, що як визначено статтею 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно із частинами 1, 2 статті 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні.

Разом з тим відповідно до пункту 9 розділу І «Основні положення» Методики під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

Щодо заявлених позивачем до стягнення із відповідача витрат на підготовку документів до позову, а саме вартість послуг з підготовки звіту про розмір реальних збитків та упущеної вигоди, складає 90 000,00 грн., вартість послуг з технічного обстеження нежитлових будівель та споруд, у розмірі 50 000,00 грн., суд зазначає наступне.

У якості доказів у підтвердження понесених втрат, позивачем було надано до суду договір № 09/04 про виконання послуг по незалежній оцінці від 29.04.2025 року, додаток № 1 до договору, акт прийому – передачі послуг по незалежній оцінці від 29.04.2025 року, додаткова угода № 1 від 21.07.2025 року, договір № 11/4-1 від 11.04.2025 року, платіжні інструкції № 973 від 11.04.2025 року на суму 50 000,00 грн., № 978 від 02.05.2025 року на суму 45 000,00 грн., № 1004 від 04.07.2025 року на суму 45 000,00 грн., № 1011 від 21.07.2025 року на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до вимог частин 1-2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про доведеність позивачем заявлених до стягнення із відповідача витрат на підготовку документів до позову, а саме вартість послуг з підготовки звіту про розмір реальних збитків та упущеної вигоди, яка складає суму у розмірі 90 000,00 грн., вартість послуг з технічного обстеження нежитлових будівель та споруд яка складає суму у розмірі 50 000,00 грн.

У зв’язку із чим, такі витрати позивача підлягають до стягнення із відповідача у повному розмірі.

Також, суд вважає за необхідне зазначити щодо вини як складового елемента цивільного правопорушення суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Відповідач своїми діями порушив право власності позивача на майно, яке розташоване на тимчасово окупованій території, оскільки у власника немає доступу до нього, що позбавляє його можливості володіння та користування цим майном.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що на національному рівні гарантуються ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Зміст зобов`язань за статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

З урахуванням наведеного ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин

Згідно зі статтею 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому держава є специфічним суб`єктом правовідносин. Під державою розуміється організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. До визначальних ознак держави відноситься наявність для виконання своїх завдань та функцій специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень. Реалізація функцій держави здійснюється через специфічний апарат, порядок формування, правовий статус та повноваження якого визначаються самою державою.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 (що набрала чинності для України 24.08.1991 року) договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Відтак, стягнення відповідної шкоди має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції, незважаючи, який конкретно її підрозділ заподіяв шкоду.

За таких умов, пред`явлення позовних вимоги до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Крім того, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19, а саме, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави визначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 року № 311/498/20, від 12.10.2022 року у справі № 463/14365/21; Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі № 990/80/22.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню а саме, про стягнення із відповідача

- завданих збитків, у зв'язку з пошкодженням нерухомого та рухомого майна, яке належить позивачу, 565 420,00 доларів США, за курсом НБУ на дату оцінки 23 486 178,21 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 504 118,57 Євро.

- упущеної вигоду, що виникла в наслідок вчиненої російською федерацією збройної агресії в Україні за період 24.02.2022 року по 07.11.2025 року, та складає: 407 076,00 доларів США, за курсом НБУ на дату оцінки 16 908 960,06 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 362 942,01 Євро.

- витрат на підготовку документів до позову, а саме вартість послуг з підготовки Звіту про розмір реальних збитків та упущеної вигоди, складає 90 000,00 грн., вартість послуг з технічного обстеження нежитлових будівель та споруд, у розмірі 50 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

При цьому, частиною 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується із відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, у зв’язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 1 059 800,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   

 

УХВАЛИВ:

 

Позов задовольнити.

 

Стягнути з Держави Російська Федерація (суб`єкт міжнародних відносин) в особі Міністерства іноземних справ (РФ, м. Москва, пров. Денежний, буд.19) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" (вул. Шкільна 4, с. Кутузівка, Харківського р-н., Харківської обл., 62405, ЄДРПОУ 31827163)

- завдані збитки, у зв'язку з пошкодженням нерухомого та рухомого майна, яке належить позивачу, 565 420,00 доларів США, за курсом НБУ на дату оцінки 23 486 178,21 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 504 118,57 Євро.

- упущену вигоду, що виникла в наслідок вчиненої російською федерацією збройної агресії в Україні за період 24.02.2022 року по 07.11.2025 року, та складає: 407 076,00 доларів США, за курсом НБУ на дату оцінки 16 908 960,06 грн. без урахування ПДВ, або за курсом НБУ на дату оцінки 362 942,01 Євро.

- витрати на підготовку документів до позову, а саме вартість послуг з підготовки Звіту про розмір реальних збитків та упущеної вигоди, складає 90 000,00 грн., вартість послуг з технічного обстеження нежитлових будівель та споруд, у розмірі 50 000,00 грн.

 

Стягнути з Держави Російська Федерація (суб`єкт міжнародних відносин) в особі Міністерства іноземних справ (РФ, м. Москва, пров. Денежний, буд.19) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 1 059 800, 00 грн. судового збору.

 

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

 

Реквізити сторін:

позивача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" (вул. Шкільна 4, с. Кутузівка, Харківського р-н., Харківської обл., 62405, ЄДРПОУ 31827163);

відповідача: Держава Російська Федерація (суб`єкт міжнародних відносин) в особі Міністерства іноземних справ (РФ, м. Москва, пров. Денежний, буд.19).

Повне рішення складено "02" лютого 2026 р.   

 

Суддя

О.О. Ємельянова