До відома: Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, як відповідача

У

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022 

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

До відома: Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, як відповідача по справі № 922/884/26

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.                                                           

розглянувши матеріали

ВСТАНОВИВ:

 Фізична особа – підприємець Удовіченко Максим Володимирович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, в якому просить:

- Стягнути з Російської Федерації на користь Фізичної особи-підприємця Удовіченко Максима Володимировича відшкодування майнової шкоди, завданої знищенням нерухомого майна внаслідок військової агресії у розмірі 140 062 800 грн. з ПДВ, що еквівалентно 3 244 004,18 доларів США на день проведення оцінки;

- Стягнути з Російської Федерації на користь Фізичної особи-підприємця Удовіченко Максима Володимировича відшкодування майнової шкоди, завданої знищенням обладнання у розмірі 3 077 521,83 грн. без ПДВ, що еквівалентно 71 517,39 доларів США на день проведення оцінки;

- Стягнути з Російської Федерації на користь Фізичної особи-підприємця Удовіченко Максима Володимировича відшкодування майнової шкоди, завданої знищенням товарно-матеріальних цінностей у розмірі 37 484 375,88 грн. без ПДВ, що еквівалентно 871 121,91 доларів США на день проведення оцінки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 позовну заяву Фізичної особи – підприємця Удовіченко Максима Володимировича (вх. № 884/26) - залишено без руху. Встановлено позивачу на усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня вручення ухвали шляхом подання до суду тексту позовної заяви із зазначенням адреси відповідача державною мовою.

25.03.2026 через систему “Електронний суд” представником позивача подано заяву про усунення недоліків за вх. № 7085 разом з виправленим текстом позовної заяви.

Дослідивши подану до суду виправлену позовну заяву, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

При цьому, суд враховує, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході збройної агресії Російської Федерації проти України позивачу було заподіяно майнову шкоду у зв'язку зі знищенням та пошкодженням майна позивача.

Так, згідно з ч.1 ст.29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

В силу ч.8 ст.29 ГПК України для спорів про відшкодування шкоди, заподіяної майну, встановлено альтернативну підсудність - позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Майно, з приводу якого виник спір, знаходилось за наступною адресою: м. Харків, вул. Олеся Гончара, буд. 2, (місце заподіяння шкоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.

Разом з цим згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 після початку війни в Україні, а саме з 2014 року, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено російську федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

У постановах від 18.05.2022 у справах №428/11673/19 та №760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а, отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що, звертаючись із позовом до російської федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.

Також, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про застосування у даній справі деліктного винятку, відповідно до якого будь-який спір, що виник на території України, навіть з іноземною країною, зокрема, й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість відкриття провадження у даній справі.

Разом з цим, приймаючи до уваги ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, категорію і складність спору, суд вважає за необхідне розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Водночас, як слідує зі суб`єктного складу сторін у справі, відповідачем у справі є Російська Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану Акціонерне товариство "Укрпошта" з 25.02.2022 припинило обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

12.01.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності", яким постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст. 66), який набрав чинності 05.02.2023.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про неможливість звернення із судовим дорученням для вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі №922/884/26 у порядку статті 367 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час, відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювати шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.  

Керуючись статтями 12, 122, 174, 176, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

 УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву (виправлену) до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/884/26.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче судове засідання призначити на 13 квітня 2026 року о 14:00.
4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під’їзд, 1-й поверх, зал № 104.
5. Здійснити повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
6. Встановити відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяв. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов.
7. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України – протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.
8. Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України – протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
9. Встановити сторонам строк до 13.04.2026 на подання суду заяв чи клопотань, пов’язаних з розглядом справи, а також доказів, які не були подані суду в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
10. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.
11. Звернути увагу учасників справи на можливість розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до ч.3 ст.196 ГПК України.
12. Роз`яснити учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
13. Роз`яснити учасникам справи положення ст.202 ГПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 30.03.2026.

 справа № 922/884/26

 Примітка: У зв’язку з початком тестової експлуатації підсистеми “Електронний суд” з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI “Положення про автоматизовану систему документообігу суду” приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в “Електронному суді” за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.