Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО ВІДОМА: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «МІОС» (05115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 67; код 39782570)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
|
"12" жовтня 2026 р. |
м. Харків |
Справа № 922/3342/26 |
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3342/26 від 22.09.2026) з урахуванням заяви про усунення недоліків (вх. № 24309 від 02.10.2026), у справі № 922/3342/26
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД ІННОВАЦІЙНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» (61001, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 126; код ЄДРПОУ: 14315629),
до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «МІОС» (05115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 67; код 39782570),
про стягнення коштів у загальному розмірі 1 952 922,01 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД ІННОВАЦІЙНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ», звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 3342/26 від 22.09.2026) до відповідача, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «МІОС», з вимогою про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 1 952 922,01 грн, з них: 161 365,68 грн – сума попередньої оплати за непоставлений та неякісний Товар, що підлягає поверненню; 1 768 567,85 грн – неустойка за порушення Відповідачем гарантійних зобов'язань відповідно до пункту 6.2.2 Договору; 6 472,31 грн – 3 % річних, 16 516,17 грн – інфляційні втрати.
Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 23 435,06 грн.
28.09.2026, ухвалою Господарського суду Харківської області, позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД ІННОВАЦІЙНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» (вх. № 3342/26 від 22.09.2026) залишено без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області: документа, що підтверджує наявність банківського рахунку позивача, зазначеного у позові - IBAN № UA143004650000026003300978162, АТ «Ощадбанк»; копій платіжних документів щодо перерахування коштів позивачем 08.11.2018 у сумі 431 373,60 грн, 14.11.2018 у сумі 287 582,40 грн та 16.01.2019 у сумі 1 078 434,00 грн; копії листа № 002-16/003/1716 від 02.04.2025 та доказів його направлення відповідачу; доказів, що підтверджують направлення відповідачу претензії № 002-16/013/1683 від 16.04.2026 року; документів з файлів «Виписка за 16.01.2019», «Виписка за 08.11.2018» та «Виписка за 14.11.2018» в якості, що дозволяються повністю ознайомитися із їх змістом; доказів направлення вищезазначених доказів на адресу відповідача.
02.10.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 24309)
Дослідивши матеріали позовної заяви, з урахуванням усунення недоліків, суд зазначає, що вони відповідають вимогам встановленим статтями 162, 164, 172 ГПК України.
Пунктом 4 частини 2 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа. Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на ціну позову - стягнення грошової суми, розмір якої перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 7 ч. 4 статті 247 ГПК України), справа № 922/3342/26 підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
З огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, суд вважає за необхідне рекомендувати учасникам процесу у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви по суті справи за допомогою поштового/електронного зв`язку та із клопотаннями про проведення стадії підготовчого провадження та розгляду справи за їх відсутності за наявними матеріалами.
Пунктом 7 частини другої статті 176 ГПК України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Крім того, у абзаці сьомому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Трояна Антона Павловича щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 зазначено, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм), може обмежити заявника в доступі до правосуддя, що є недопустимим.
Водночас суд має забезпечити баланс між дотриманням вимог процесуального закону та недопущенням надмірного формалізму, який призводить до обмеження права на доступ до правосуддя.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків, зокрема, шляхом подання доказів направлення відповідачу доказів, що будуть додатково надані на виконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог зазначеної ухвали позивач подав заяву про усунення недоліків (вх. № 24309 від 02.10.2026) з доданими до неї документами, проте не надав доказів надсилання відповідачу копій документів, доданих до цієї заяви.
Відповідно до частини дев'ятої статті 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються учасником справи іншим учасникам справи.
Означене може бути усунуте позивачем на стадії підготовчого провадження та не повинно позбавляти його права на доступ до правосуддя. Водночас забезпечення відповідачу можливості ознайомитися з усіма доказами, на які посилається позивач, є складовою принципів змагальності та рівності учасників справи, закріплених статтями 7 і 13 ГПК України.
З урахуванням викладеного, з метою недопущення обмеження права позивача на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі з одночасним зобов'язанням позивача надіслати відповідачу копії всіх документів, доданих до заяви про усунення недоліків (вх. № 24309 від 02.10.2026).
Також, абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з ч. 8 ст. 6 ГПК України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, відповідач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «МІОС» зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі по тексту - ЄСІТС) в обов’язковому порядку.
Як було встановлено судом, на момент прийняття судом даної ухвали відповідач не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи. Тому, з огляду на приписи ст. 6, ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку повідомити відповідача про обов’язок реєстрації такого електронного кабінету та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Також, суд звертає увагу, що звертаючись з позовом до суду, позивач обґрунтував підсудність цієї справи саме Господарському суду Харківської області з огляду на положення ч. 5 ст. 29 ГПК України.
Так, у відповідності до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.
Як встановлено судом, в межах з’ясування питання підсудності справи, між сторонами укладено договір поставки товару із зобов’язанням відповідача здійснити поставку позивачу на умовах DDP-склад покупця – вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010.
Згідно з ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Відповідно до ч. 2 ст. 664 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, обов'язок продавця передати товар вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві або особі, вказаній ним, у визначеному договором місці.
Отже, сторони у договорі поставки прямо визначили місце виконання основного зобов'язання відповідача - склад покупця за адресою: вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, що підпадає під територіальну юрисдикцію Господарського суду Харківської області.
Оскільки спір у цій справі виникає з договору, в якому визначено місце його виконання, позивач, з урахуванням правил альтернативної підсудності, встановленої ч. 5 ст. 29 ГПК України, правомірно реалізував право на пред'явлення позову за місцем виконання договору.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що ця справа підсудна Господарському суду Харківської області. Станом на момент відкриття провадження інших обставин судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 12, 162, 164, 165, 172, 176, 178, 232-236Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
У зв’язку із навчанням судді ухвалу складено та підписано 12.10.2026.
|
Суддя |
Н.А. Новікова |

