flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До відома: Фермерського господарства "Вікторія 777" (ідентифікаційний код юридичної особи 37327044).

28 липня 2022, 12:42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________

 

 

Повідомлення

 

До відома: Фермерського господарства "Вікторія 777" (ідентифікаційний код юридичної особи 37327044).

 

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2022 у справі № 922/1116/22 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" від 27.07.2022 про забезпечення позову та до вирішення справи № 922/1116/22 по суті вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти Фермерського господарства "Вікторія 777" (ідентифікаційний код юридичної особи 37327044) в межах суми позову 5903890,63 грн.

 

Текст  ухвали Господарського суду Харківської області від 28.07.2022  у справі № 922/1116/22, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень":

 

УХВАЛА 

 

 28 липня 2022 року

м. Харків

Справа № 922/1116/22

 

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

  

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" від 27.07.2022 про забезпечення позову у справі

за позовом

  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м. Харків    

до 

  Фермерського господарства "Вікторія 777", Харківська область, Великобурлуцький район, село Гнилиця   

про 

 стягнення 5903890,63 грн.

 

 

ВСТАНОВИВ:

 

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Вікторія 777" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 1602П1 від 16.02.2022 у розмірі 5903890,63 грн. (п’ять мільйонів дев’ятсот три тисячі вісімсот дев’яносто гривень 63 копійки) у тому числі: суми сплаченої попередньої оплати 4184909,61 грн. (чотири мільйони сто вісімдесят чотири тисячі дев’ятсот дев’ять гривень 61 копійка), штрафу за порушення умов поставки у розмірі 1718981,02 грн. (один мільйон сімсот вісімнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят одна гривня 02 копійки).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки позивачу товару (пшениці) за договором поставки № 1602П1 від 16.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" 27.07.2022 надало до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд накласти арешт на грошові кошти Фермерського господарства "Вікторія 777" (ідентифікаційний код юридичної особи 37327044), які знаходяться у АТ "Приватбанк" на р/р ________________________________________ в межах суми позову 5903890,63 грн. (п’ять мільйонів дев’ятсот три тисячі вісімсот дев’яносто гривень 63 копійки), а саме 4184909,61 грн. (чотири мільйони сто вісімдесят чотири тисячі дев’ятсот дев’ять гривень 61 копійка) сплаченої попередньої оплати за договором поставки № 1602П1 від 16.02.2022 року та штраф у розмірі 1718981,02 грн. (один мільйон сімсот вісімнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят одна гривня 02 копійки), а також на всіх інших рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що відповідач повністю не виконав зобов’язання за договором поставки № 1602П1 від 16.02.2022 та не поставив позивачу товар на суму 8594905,11 грн. При цьому позивач зазначає, що на виконання умов договору позивачем (покупцем) було перераховано на користь відповідача (постачальника) попередню оплату у розмірі 7000000,00 грн., проте відповідачем (постачальником) лише частково поставлено товар за договором на загальну суму 2815090,39 грн. Станом на день подання заяви відповідач ігнорує будь-які ділові контакти, умови договору не виконує. Також, позивач зазначає, що відповідачем у відповідності до діючого законодавства та звичаїв ділового обороту не було повідомлено позивача про причини не поставки товару за договором з огляду на обставини військової агресії Російської Федерації проти України.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів  забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), що передбачає право на справедливий суд.

Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов'язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Таким чином, забезпечення позову повинно відповідати наступним умовам:

1) відповідний спосіб забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору та не має вирішувати спір по суті;

2) цей засіб має не порушувати прав, свобод та охоронюваних законом інтересів осіб, які не беруть участі у справі;

3) конкретний вид забезпечення позову повинен дійсно виключати утруднення при виконанні рішення або виключати можливість дій, які може вчинити особа під час розгляду справи, завдавши шкоди правам та інтересам заявника й інтересам судочинства.

У Рішенні ЄСПЛ "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін. Не може бути й мови, щоб закріплені в п. 1 ст. 6 процесуальні гарантії, що надаються сторонам, - справедливий, відкритий та швидкий судовий розгляд - не передбачали виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно доступу до суду та провадження у справі, скоріш за все призвело б до виникнення ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, підписавши Конвенцію. Таким чином, виконання рішення, постановленого судом, мало вважатися невіддільним складником “судового розгляду”, передбаченого у статті 6.

При цьому, сфера зобов`язань Договірних держав за ст. 13 коливається в залежності від природи скарги заявника; проте засіб юридичного захисту, якого вимагає ст. 13, має бути “ефективним” як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором поставки № 1602П1 від 16.02.2022 у розмірі 5903890,63 грн., з яких: 4184909,61 грн. - сума сплаченої попередньої оплати; 1718981,02 грн. - штраф за порушення умов поставки. В підтвердження факту перерахування відповідачу 7000000,00 грн. за договором поставки № 1602П1 від 16.02.2022 позивачем надано наступні платіжні доручення: № 2460 від 18 лютого 2022 року на суму 2000000,00 грн., № 2516 від 22 лютого 2022 року на суму 1000000,00 грн., № 113286 від 21 лютого 2022 року на суму 2000000,00 грн., № 950 від 17 лютого 2022 року на суму 2000000,00 грн.

Таким чином, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду. Тому, застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов`язане з предметом позову.

Враховуючи значний розмір заявленої до стягнення суми та наявність доказів в підтвердження її перерахування позивачем відповідачу, суд вважає, що доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача є обґрунтованими, оскільки такий вид забезпечення позову по-перше, спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову; по-друге, є адекватним, так як цілком відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається; по-третє, вказаний захід забезпечення позову, в разі його вжиття судом, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; по-четверте, невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, що є недопустимим, зважаючи на вищевикладену позицію ЄСПЛ. Тому суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

УХВАЛИВ:

 

 Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" від 27.07.2022 про забезпечення позову - задовольнити.

До вирішення справи № 922/1116/22 по суті вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти Фермерського господарства "Вікторія 777" (62609, Харківська область, Великобурлуцький район, село Гнилиця, вул. Центральна, буд. 51, ідентифікаційний код юридичної особи 37327044) в межах суми позову 5903890,63 грн. (п’ять мільйонів дев’ятсот три тисячі вісімсот дев’яносто гривень 63 копійки), які знаходяться у АТ "Приватбанк" на р/р _________________________________, а також на всіх інших рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.

Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом трьох років з дня її прийняття, тобто до - 29 липня 2025 року.

Стягувачем за даною ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66, ідентифікаційний код юридичної особи 39820081).

Боржником за даною ухвалою є - Фермерське господарство "Вікторія 777" (62609, Харківська область, Великобурлуцький район, село Гнилиця, вул. Центральна, буд. 51, ідентифікаційний код юридичної особи 37327044).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255 - 257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу підписано 28.07.2022.

 

 

Суддя

 

      А.М. Буракова

 

справа № 922/1116/22

 

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.