Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома: XT SHENZHEN TENGYI TRAIDING, LTD
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
"27" червня 2022 р. |
м. Харків |
Справа № 922/938/22 |
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
розглянув матеріали
позовної заяви |
Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.А." (пр. Героїв Сталінграду, 39, м. Харків, Україна, 61105) |
до |
XT SHENZHEN TENGYI TRAIDING, LTD (Офіс 1604-1, C будівля, вул. Моер Лонгганг, округ Лонгганг, м. Шеньчжень, Гуандун, Китай, 518100) |
про |
стягнення 11903,00 доларів США, |
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Т.А." (позивач) надало позов Господарському суду Харківської області до XT SHENZHEN TENGYI TRAIDING, LTD (відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 11903,00 доларів США та судового збору у сумі 5223,32 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов’язань за контрактом №STT20 від 15.05.2020, посилаючись при цьому на ст. 693 Цивільного кодексу України.
У п. 10.3 контракту №STT20 від 15.05.2020, в редакції додаткової угоди №1 від 02.08.2021, погодили, що усі спори та розбіжності, які можуть виникнути в процесі виконання зобов’язань за цим Контрактом або у зв’язку з ними, що неможливо вирішити дружнім шляхом, повинні розглядатися в Господарському суді Харківської області України. В процесі розгляду та вирішення спору буде застосовуватися право України, мова судочинства - російська, місце проведення судових засідань - м. Харків.
Положення п. 10.3 контракту щодо російської мови судочинства суперечать вимогам ст. 10 Господарського процесуального кодексу України, а відтак не можуть бути застосовані судом.
Беручи до уваги, що позовна заява не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про те, що ця справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що справа підсудна Господарському суду Харківської області та враховуючи предмет та підстави позову, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, зважаючи на те, що з огляду на наявні у справі матеріали, дана справа є складною та підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Як убачається з матеріалів позірної заяви, відповідач є нерезиденом України, а доказів наявності зареєстрованих на території України представництв позивачем не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов’язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Між Україною і Китайською Народною Республікою 31.10.1992 було укладено договір "Про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах" (ратифіковано постановою Верховної Ради від 05.02.1993 №2996-XII, який набрав чинності 19.01.1994) (далі - Договір між Україною і КНР), відповідно до умов якого Україна і Китайська Народна Республіка, з метою здійснення співробітництва в галузі правових відносин на основі поваги суверенітету і взаємності, вирішили надавати одна одній правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.
Відповідно до ст. 14 Договору між Україною і КНР договірні сторони будуть на взаємній основі вручати на прохання судові та позасудові документи, допитувати учасників справи, свідків та експертів, проводити експертизу та огляд на місці, а також виконувати інші процесуальні дії по збиранню доказів.
Статтею 3 Договору між Україною і КНР передбачено обсяг правової допомоги, зокрема, виконання доручень про вручення документів і проведення інших процесуальних дій з цивільних та кримінальних справ, передбачених цим договором.
Як передбачено ст. 2 вказаного Договору при зверненні з проханнями про надання правової допомоги з цивільних і кримінальних справ суди та інші компетентні установи договірних сторін зносяться між собою через свої центральні установи, якщо цим договором не встановлено інше, до яких відносяться: з боку України - Міністерство юстиції України, Верховний Суд України і Генеральна прокуратура України; з боку Китайської Народної Республіки - Міністерство юстиції КНР, Верховний Суд КНР і Верховна Народна прокуратура КНР.
Згідно зі ст. 7 Договору між Україною та КНР при наданні правової допомоги кожна з договірних сторін користується державною мовою своєї країни з доданням завіреного перекладу всіх документів на державну мову іншої сторони або на англійську мову.
За таких обставин, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд вважає за необхідне направити судове доручення за його місцезнаходженням у порядку, визначеному договором «Про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах», укладеним 31.10.1992 між Україною і КНР.
Порядок здійснення такого вручення врегульовано в Україні Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54 (далі - Інструкція).
Зокрема, відповідно до п. 2.3 Інструкції переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.
За змістом статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві та було здійснено в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Згідно з ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов’язати позивача надати до суду нотаріально засвідчений переклад на англійську мову письмового уточнення повного найменування відповідача українською мовою та редакції позовних вимог щодо еквіваленту суми позовних вимог в національній валюті по курсу НБУ станом на день сплати судового збору; позовної заяви з додатками, ухвали про відкриття провадження у справі, судового доручення з метою подальшого звернення до центральних органів з приводу надання правової допомоги щодо вручення відповідачу по даній справі копій вищевказаних документів.
Так, п. 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Отже, з огляду на викладене вище, з метою належного повідомлення відповідача про підготовче судове засідання у справі, з’ясування позиції останнього з приводу заявленого позову, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до надходження відповіді від Центрального органу КНР щодо результатів виконання судового прохання (доручення).
Керуючись статтями 12, 121, 174, 176, 177, 178, 181, 228, 229 234, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 27.06.2022.
Суддя |
В.І. Ольшанченко |
Примітка: У зв’язку з початком тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в «Електронному суді» за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.