Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Повідомлення:
До уваги: - Фізичної особи Козирєва Володимира Олександровича (ареса реєстрації: 62702, Харківська область, Куп'янський район, смт Дворічна , вулиця Слобожанська. 72, квартира 3)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2023 р. |
м. Харків |
Справа № 922/1491/23 |
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом |
Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) |
до |
Фізичної особи Козирєва Володимира Олександровича (ареса реєстрації: 62702, Харківська область, Куп'янський район, смт Дворічна , вулиця Слобожанська. 72, квартира 3; РНОКПП 1959719471) |
про
|
стягнення 58 440,39 грн. |
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи Козирєва Володимира Олександровича (раніше - фізична особа - підприємець або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність) заборгованості за Кредитним договором № б/н від 15.12.2021 в розмірі 58 440,39 грн., з яких: 50 760,39 грн. - заборгованість за кредитом та 7 680,00 грн. - заборгованість по відсоткам у вигляді щомісячної комісії. Також позивач просить суд покласти на Козирєва В.О. судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21 квітня 2023 року позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" прийнято до розгляду і відкрито спрощене провадження у справі № 922/1491/23. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Фізична особа Козирєв Володимир Олександрович наданими відповідачу процесуальними правами не скористався; у встановлений статтею 251 ГПК України п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подав.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 21.04.2023 про відкриття провадження у справі № 922/1491/23 направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації Козирєва В.О.
Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові у зв'язку із призупиненням АТ "Укрпошта" приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв'язку у зв'язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України - до поштового відділення 62702, про що працівниками відділу канцелярії суду складено Акти про неможливість відправки кореспонденції, який долучено судом до матеріалів справи.
Згідно з пунктом 21 розділу XI Перехідних положень ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".
В силу частини першої статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
З метою дотримання пункту 21 розділу XI Перехідних положень ГПК України та частини 1 статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", судом своєчасно та у належний спосіб повідомлено відповідача про розгляд справи № 922/1491/23, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, які долучено судом до матеріалів справи.
У відповідності до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд намагався повідомити відповідача про розгляд даної справи телефонограмою. Проте за номерами, які вказано у Реєстрі, телефонограма не була прийнята (зазначені номери не відповідають).
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.04.2023 по справі № 922/1491/23 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/. Таким чином, відповідач також не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши справу № 922/1491/23 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
15 грудня 2021 року Фізичною особою-підприємцем Козирєвим Володимиром Олександровичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису було підписано Анкету-заяву про приєднання до мов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно вказаної до заяви позичальник приєднався до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.2. "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), що розміщені на офіційному веб-сайті АТ Комерційний Банк "ПриватБанк" - http://privatbank.ua.
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Пунктом 3.2.2.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі ГІапка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари за послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет.
Відповідно до пуншу 3.2.2.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.
Таким чином, 15 грудня 2021 року між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та Фізичною особою-підприємцем Козирєвим Володимиром Олександровичем було укладено Кредитний договір № б/н (далі - Договір, який складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов), згідно умов якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Розмір кредиту: 60 000 тисяч гривень.
Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї Заяви.
Пунктом 3.2.2.3.1. Умов також передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
У відповідності до пунктів 3.2.2.5.2. та 3.2.2.5.3. Умов Клієнт взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.2.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.2.3.1., 3.2.2.5.14., 3.2.2.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до пункту 3.2.2.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.2.1., 3.2.2.3., 3.2.2.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.2.
За змістом пункту 3.2.2.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в пункті 1.4. Заяви. Пункт 3.2.2.9.2. Умов також передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом З.2.2.З.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.2.3.1. Умов.
Пунктом 1.3 Заяви встановлено, що кредит надасться на строк 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (пункт 1.6 Заяви).
Згідно з пунктом 3.2.2.9.1. Умов та відповідно до статті 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.2.5.2. та 3.2.2.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.3. цього Договору.
У свою чергу пунктом 3.2.2.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банки відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.5 Заяви. Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (пункт 3.2.2.9.2. Умов).
На підставі Кредитного договору б/н від 15.12.2021 Банком було перераховано на поточний рахунок Фізичної особи - підприємця Козирєва Володимира Олександровича кредитні кошти в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача за період 15.12.2021 - 03.04.2023.
У розрізі спірних правовідносин, Суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18, згідно якої банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.
Однак, в порушення відповідних умов Договору відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив у повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" наголошує, що згідно розрахунку станом на 04 квітня 2023 року заборгованість Козирєва Володимира Олександровича за Кредитним договором становить 58 440,39 грн., з яких: 50 760,39 грн. - заборгованість за кредитом та 7 680,00 грн. - заборгованість по відсоткам у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.2.3.2. га 3.2.2.9. Умов.
Разом з тим, 23 вересня 2022 року відповідачем проведено реєстрацію припинення господарської діяльності (запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 200455060005000268), що також підтверджується зробленим на запит суду Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ФОП Козирєва В.О.
Згідно частини першої статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Частиною першою статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Отже, з 23 вересня 2022 року Фізична особа - підприємець Козирєв Володимир Олександрович втратив статус підприємця. Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18).
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як Фізичної особи-підприємця не припинились.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до приписів статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, відповідно також до статті 599 ЦК України та статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" не спростував, жодних доказів погашення заборгованості та інших платежів за Кредитним договором № б/н від 15.12.2021 не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" щодо стягнення з Фізичної особи Козирєва Володимира Олександровича заборгованості за кредитом в розмірі 50 760,39 грн. та заборгованості по відсоткам у вигляді щомісячної комісії в розмірі 7 680,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, судовий збір у даній справі також покладається на Козирєва Володимира Олександровича та підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" в мінімальному розмірі, що визначений Законом України "Про судовий збір" - 2 684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи Козирєва Володимира Олександровича (27 серпня 1953 року народження; ареса реєстрації: 62702, Харківська область, Куп'янський район, селище міського типу Дворічна, вулиця Слобожанська, 72, квартира 3; РНОКПП 1959719471) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом згідно Договору № б/н від 15.12.2021 в розмірі 50 760,39 грн., заборгованість по відсоткам у вигляді щомісячної комісії в розмірі 7 680,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "12" червня 2023 р.
Суддя |
В.В. Рильова |