Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В Україні розпочинається кампанія зі створення нового інституту, унікального не лише для нашої держави, а й для усього європейського простору, – Громадської ради доброчесності (далі – ГРД). Формуватиметься ГРД на підставі нової редакції Закону про судоустрій як «допоміжний» механізм при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, який визначатиме доброчесність чинних служителів Феміди та охочих одягти мантію. Чи стане ГРД лакмусовим папірцем доброчесності судової влади та від чого залежатиме дієвість Ради, «ЮГ» запитала в експертів.
Громадська рада доброчесності – новація не лише для України. В жодній з європейських країн та країн світу подібної інституції немає. Тому ми станемо першими, хто впроваджуватиме подібний орган. Раніше я вже виступала з окремими зауваженнями щодо Закону про судоустрій, в тому числі в частині положень про ГРД. З позиції юридичної техніки, дещо було виправлено, а дещо залишилося незмінним. Однак закон прийнятий, і ми зобов’язані його виконувати. Зараз потрібно зрозуміти, що головною запорукою функціонування ГРД в інтересах правосуддя є кадровий склад цього органу. Будемо сподіватися, що законодавчі неточності нівелюватимуться інтелектуальним потенціалом членів ГРД. Громадська рада доброчесності – це орган громадського контролю активної частини суспільства щонайменше за процедурою оцінювання. Зазначена процедура буде обов’язковою у низці процедур з добору та кадрових переміщень суддів. Таким чином, громадськість вперше інтегрується до процесу збирання, аналізу, моніторингу інформації щодо чинних суддів та кандидатів на посаду судді. Цікавим є положення про інформування громадськості. В Законі зафіксовано, що ГРД інформує суспільство. Вважаю за необхідне конкретизувати, яким чином таке інформування буде здійснюватися. Оскільки це громадський орган, то він не ким не фінансується. За які кошти та на якій підставі здійснюватиметься таке інформування? Також постає питання з приводу того, що кожен член Ради по-своєму буде сприймати питання інформування. Отже, необхідно зазначити, що саме мається на увазі під словом «інформуванні» та як цей процес відбуватиметься. Адреса матеріалу: http://yur-gazeta.com/golovna/ne-tak-yak-u-vsih.html
Тетяна Суярко, член Ради суддів України, суддя господарського суду Харківської області
Станіслав Щотка, секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Наталія Ковалко, доцент кафедри фінансового права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат
_03_03.png)
