Судді Верховного Суду та міжнародні експерти обговорили актуальні питання забезпечення захисту корпоративних прав

12 березня 2021 року з нагоди 30-річчя створення господарських (арбітражних) судів  України в онлайн-режимі відбувся круглий стіл «Право на справедливий суд та заходи щодо забезпечення захисту корпоративних прав», організований Верховним Судом та Проєктом Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини».

Учасники круглого столу приділили увагу питанням корпоративного управління, нових підходів до захисту прав учасників корпоративних відносин, застосування доктрини «проникнення під корпоративну вуаль» у практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, балансу інтересів власників під час реалізації процедури «squeeze-out», практичних потреб в оновленні доктрини правового регулювання корпоративних прав та їх захисту. 

З вітальними словами виступили Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов, в.о. секретаря судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Володимир Студенець та заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

Круглий стіл відбувся у форматі трьох сесій: проблеми корпоративного управління в Україні, забезпечення захисту корпоративних прав відповідно до Європейської конвенції з прав людини та українського законодавства, а також актуальні питання застосування корпоративних прав та відповідні європейські стандарти.

Виступаючи з доповіддю в межах другої сесії, суддя Великої Палати Верховного Суду Ігор Ткач висвітлив актуальні питання юрисдикційності корпоративних спорів: «Коли ми говоримо про питання юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду виходить насамперед із того, що критерії визначення юрисдикції повинні бути прості і зрозумілі. У цьому аспекті практика Великої Палати ВС є запорукою правильного і справедливого розгляду спору. Звичайно, хочу зазначити, що ті проблеми, які існують, здебільшого пов’язані із законодавчим регулюванням питань юрисдикції. Проблемні питання вирішуються, у тому числі, і засобом судової практики, яка дозволяє виділяти ті справи, що розглядаються судами господарської юрисдикції».

Водночас не втрачає актуальності й тема правильного визначення юрисдикційності спорів, зокрема і корпоративних, задля гарантування учасникам процесу дотримання права на справедливий суд. У цьому контексті Ігор Ткач наголосив, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що особі має бути забезпечена можливість звернутися за встановленою процедурою до суду, визначеного законом, щоб право на доступ до правосуддя було ефективним.

Суддя Великої Палати ВС звернув увагу на критерії розмежування судової юрисдикції, а саме: предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин, суб’єктний склад, вказівку в законі на вид судочинства, у якому розглядається певна категорія справ.

Ігор Ткач детально зупинився на процесуальних особливостях розгляду корпоративних спорів, критеріях, які необхідно врахувати задля визначення спору як корпоративного та критеріях розмежування судової юрисдикції, визначенні предметної та/або суб’єктної юрисдикції справ, розмежування корпоративних і трудових спорів, проблемних аспектах визначення спорів як корпоративних та аналізі запроваджених ВП ВС підходів у розгляді та вирішенні таких спорів.

Окрім того, на прикладах постанов ВП ВС він проаналізував судову практику вирішення  спорів  щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних справ, спорів за участю кооперативу, колективного малого підприємства, адвокатського об’єднання, спорів про припинення повноважень посадових осіб.

Детальніше ознайомитися з презентацією можна за посиланням – cutt.ly/Cz1uG7r.

Виступ судді КГС ВС Олени Кібенко стосувався актуальної теми «Оскарження учасником юридичної особи правочину, укладеного виконавчим органом цієї юридичної особи – зміна правових позицій».

Зокрема, суддя детально проаналізувала постанову ВП ВС від 8 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, провадження № 12-77 гс19 щодо позову учасника / акціонера про визнання правочинів товариства недійсними.

Як видно з обставин справи, учасник ТОВ у 2017 році звернувся до господарського суду щодо визнання недійсними договори про внесення змін до договору оренди 2005 року, укладені ТОВ з РВ ФДМУ у 2013 та 2014 роках (укладені без згоди зборів). Крім того, він посилається на рейдерське захоплення ТОВ у 2009 році. 11 грудня 2014 року учасника втретє поновлено на посаді директора ТОВ. Його частка у ТОВ становила 30%. Частка учасників, із якими є  корпоративний конфлікт – 70%.

«Ураховуючи відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові, ВП ВС не вбачає необхідності надавати оцінку дійсності спірних договорів», – процитувала рішення ВП ВС суддя КГС ВС.

У контексті вказаної постанови Олена Кібенко також звернула увагу на базові принципи, які діють у корпоративному праві як в Україні, так і за кордоном і якими теж керувалася Велика Палата, ухвалюючи відповідне рішення. Зокрема, це відомий у всьому світі принцип, який застосовують суди – так званий «Business Judgment Rule», або принцип невтручання суду в бізнес-рішення.

Як пояснила Олена Кібенко, його суть полягає в тому, що суд не втручається в питання господарської діяльності компанії, не замінює її менеджменту й не може оцінювати бізнес-рішення з точки зору ефективності.

У своєму виступі суддя КГС ВС зосередила увагу на низці постанов Великої Палати ВС, що мають суспільний інтерес.

Детальніше ознайомитися з презентацією можна за посиланням – cutt.ly/nz1u09h.

Суддя КГС ВС Ірина Кондратова у своєму виступі в межах третьої сесії розкрила тему «Застосування доктрини «проникнення під корпоративну вуаль» у практиці ЄСПЛ та ВС».

Як зазначила суддя КГС ВС, указана доктрина дозволяє захистити статус юридичної особи від недобросовісної поведінки його учасників, засновників і дозволяє притягнути до відповідальності реальних власників за боргами юридичної особи, навіть якщо вони формально не є власниками таких компаній.

За її словами, хоча у вітчизняному законодавстві не закріплена доктрина «зняття корпоративної вуалі», українські суди за певних обставин знімають корпоративну вуаль. У таких випадках суди використовують ті самі підходи, які застосовує ЄСПЛ.

Водночас Верховний Суд, застосовуючи практику  ЄСПЛ щодо зворотного «підняття корпоративної вуалі», також розглядає можливість «підняття корпоративної вуалі» в інтересах учасника юридичної особи. Прикладом такого застосування є постанова КГС ВС від 01.07.2020 у справі № 910/15925/18.

 Як підкреслила Ірина Кондратова, у цій справі постало питання, чи може учасник товариства з обмеженою відповідальністю, який володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 62,5 %, оскаржити рішення суду про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників цього товариства.

Водночас розвиток доктрини «зняття корпоративної вуалі» в судовій практиці дозволяє зробити висновок, що у виключних випадках засновники (учасники) юридичної особи можуть виступати безпосередньо як від власного імені, так і від імені юридичної особи, захищаючи власні інтереси.

«Результатом застосування вказаної доктрини в судовій практиці України може стати ефективна протидія зловживанням статусом юридичної особи й недобросовісним діловим практикам, забезпечення розвитку інституту соціальної відповідальності бізнесу, а також ефективний захист прав та інтересів у разі надання можливості акціонеру, учаснику юридичної особи у виняткових випадках діяти в інтересах останньої під час розгляду судових спорів», – підкреслила Ірина Кондратова.

Актуальними кейсами щодо захисту права власності та корпоративних прав у практиці ЄСПЛ стосовно України поділився начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар.

У роботі круглого столу також взяли участь представники наукової та юридичної спільноти.

Член-кореспондент НАПрН України Інна Спасибо-Фатєєва у своєму виступі «Практичні потреби в оновленні доктрини правового регулювання корпоративних прав та їх захисту» зазначила, що минули часи, коли наука відбувалася в кабінетах і ті чи інші явища досліджувалися виключно науковцями. На її думку, настав період, коли точку відліку необхідно починати із судової практики, яка демонструє проблему в правовому регулюванні та правозастосуванні. Професор вважає, що лише шляхом співпраці науковців та суддів можна визначити подальший розвиток у цьому напрямку.

Доповідач озвучила власний рейтинг та висвітлила ключові правові позиції в корпоративних спорах, які, на її погляд, були значними кроками в судовій практиці й допомогли розв’язати істотні проблеми. Також Інна Спасибо-Фатєєва озвучила аналогічний антирейтинг. Проте професор підкреслила, що причинами антирейтингу є правове регулювання, від якого не міг відступити суд.

Професор Олена Беляневич у доповіді «Корпоративне управління» підкреслила, що 30 років діяльності господарських (арбітражних) судів України засвідчили їх значущу роль у підтриманні правового господарського порядку в країні з транзитивною економікою. Це стосується і вирішення справ у спорах, що виникають із корпоративних відносин, на всіх етапах становлення корпоративного сектору й корпоративного управління.

Доктор юридичних наук Ірина Коваленко під час виступу «Способи захисту корпоративних прав» побажала суддям та працівникам господарських судів натхнення та поваги до праці із встановлення верховенства права.

Вона звернула увагу на те, що сьогодні судова практика при задоволенні позову в корпоративних спорах різного спрямування передусім покликана захистити права та інтереси учасників корпоративних правовідносин. Обрання того чи іншого способу захисту корпоративних прав залежить від ефективності виконання судового рішення.

Звертаючись до учасників заходу, професор Олександра Кологойда побажала зберегти самостійність господарсько-правової юрисдикції, не дивлячись на постійні спроби реформувати судову систему, оскільки господарська юрисдикція має свої особливості й переваги, які найкраще проявляються в ефективному своєчасному вирішенні економічних спорів.

Під час свого виступу щодо поняття та критеріїв корпоративного спору доктор юридичних наук акцентувала увагу на тому, що, попри усталеність термінології «корпоративний спір» є поняттям, яке не визначено в законодавстві, та відсутній єдиний науковий підхід до розуміння цього терміна. Вона зазначила, що віднесення спору до корпоративного залежить від розуміння поняття корпоративних відносин та їх суб’єктного складу; учасників спору; змісту конфлікту та способу його ефективного вирішення по суті в межах одного провадження.

Доктор юридичних наук Тетяна Степанова під час презентації «Місце похідного позову у системі захисту у господарському судочинстві» зазначила, що господарські суди займають особливе місце не тільки серед спеціалізованих судів, але й у судовій системі загалом. Вони мають свої особливості, зокрема щодо розгляду справ, і довели за ці роки ефективність свого існування.

Виступ доктора юридичних наук Олександра Гарагонича був присвячений новим підходам до захисту прав засновників акціонерних товариств. Доповідач підкреслив, що в контексті реформ, які відбуваються у сфері регулювання корпоративних відносин, виникає необхідність у перегляді підходів до захисту прав засновників акціонерних товариств. Підставою для цього є те, що на етапі заснування акціонерних товариств можливі зловживання, які надалі зачіпають інтереси засновників і можуть призвести як до фінансових втрат, так і до недосягнення мети створення акціонерного товариства.

Доцент кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка Володимир Цікало розкрив тему «Особливості захисту співмірних корпоративних прав акціонерів».

Доктор юридичних наук Юлія Атаманова, вітаючи учасників заходу з 30-річчям створення господарських (арбітражних) судів України, наголосила, «що суспільство сподівається на ще більшу захищеність їхніх інтересів». Під час свого виступу доповідач розкрила окремі аспекти забезпечення балансу інтересів власників при реалізації процедури «squeeze-out». Зокрема, акцентовано увагу на проблемах балансу інтересів під час реалізації зазначеної процедури, критеріях оцінки законності цієї процедури, пошуку належних способів захисту прав міноритаріїв, судовому контролі для забезпечення балансу інтересів акціонерів тощо.

До обговорення актуальних та важливих питань щодо вирішення корпоративних спорів судами Німеччини, Канади та ЄСПЛ долучилися й іноземні колеги. Зокрема, професор, доктор, декан із досліджень факультету соціології та правознавства SRH-Вищої школи в м. Гейдельберг (ФРН) Крістоф Шертль розповів про судовий контроль за рішеннями загальних зборів у галузі акціонерного права.

Суддя Вищого суду Онтаріо (Канада) Герман Дж. Вілтон-Зігель здійснив огляд законодавства та поділився досвідом вирішення корпоративних спорів судами Канади.

Професор, старший юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Даніель Рітікер проаналізував актуальність статті 6 Європейської конвенції з прав людини щодо арбітражних процедур.

Наприкінці круглого столу в. о. секретаря судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Володимир Студенець подякував учасникам за активну участь в обговоренні важливих питань. Окрему подяку він висловив Проєкту Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини» за сприяння у проведенні заходу.

Інформацію використано з офіційної сторінки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1089125/