Від Господарського суду Харківської області участь у заході взяли судді: Бринцев Олексій Васильович, Макаренко Оксана Вікторівна, Кононова Ольга Валеріївна, Міньковський Станіслав Володимирович.
Відкриваючи захід, Голова Верховного Суду Валентина Данішевська привітала з ювілеєм колег-суддів, правників та всіх причетних до утворення, розвитку й функціонування господарських (арбітражних) судів України: «Ми спільно докладаємо багато зусиль, щоб система господарських судів залишалася ефективною і мала ті переваги, які виправдовують її існування як окремої юрисдикції».
Голова ВС зазначила, що тематика третього тематичного круглого столу у рамках відзначення 30-річчя є актуальною та значущою. Адже з ефективністю врегулювання неплатоспроможності пов’язується, по-перше, привабливість інвестиційного клімату в Україні, а по-друге – ефективність і успішність виконання судових рішень.
«Інститут неплатоспроможності в нашій країні, починаючи з 1991 року, постійно розвивається. Наразі ми маємо вже четверту версію закону про банкрутство – це Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ). Розширюється і сфера впливу інституту банкрутства. Так, частина цього Кодексу присвячена банкрутству фізичних осіб, чого раніше в країні не було. Останніми роками ми прагнемо, щоб результативним був і інститут досудової санації, який би давав змогу покращити фінансове становище підприємства ще до того, як будуть застосовані судові процедури банкрутства. Отже, і законодавство, і практика розвиваються, але ми маємо докласти ще багато зусиль, щоб інститут банкрутства давав реальні результати», – наголосила спікерка.
Голова ВС зазначила, що процедура банкрутства застосовується для тих випадків, коли майна боржника не вистачає для задоволення вимог усіх кредиторів. За таких умов розрахунки між боржником і окремим кредитором вже не є їхньою приватною справою, а стосуються інтересів усіх інших кредиторів. Тому не може застосовуватися звичайний судовий процес щодо стягнення коштів із боржника, в якому беруть участь лише боржник і кредитор, та процедура виконавчого провадження. Натомість застосовується спеціальний судовий процес щодо банкрутства, в якому об’єднані риси позовного провадження і виконання судових рішень, що здійснюється під наглядом суду. З цього випливають два важливих висновки: по-перше, якщо боржника визнано банкрутом, то має бути продане все його майно, а кошти – розподілені між кредиторами; по-друге, всі спори щодо продажу та розподілу мають вирішуватися тільки господарським судом і тільки в межах справи про банкрутство.
_03_03.png)
