Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Ознайомившись з проєктом Положення про регулярне оцінювання судді Господарського суду Харківської області, серед іншого, висловили наступні зауваження та пропозиції:
1) Викликала занепокоєння невідповідність мети регулярного оцінювання судді, викладеної у статті 90 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стосовно тільки виявлення індивідуальних потреб судді щодо його вдосконалення та стимулювання до підтримання кваліфікації на належному рівні, професійного зростання – встановлення запропонованим проектом саме обов’язку зазначених ним суб’єктів регулярного оцінювання здійснювати його по відношенню до суддів.
За змістом статей 19, 124, 126, 127, 129 Конституції України єдина функція судді – здійснення правосуддя.
Для забезпечення обов’язку кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України законодавець наділив суддю правом підвищувати свій професійний рівень та обов’язком проходити з цією метою відповідну підготовку в НШСУ не менше ніж раз на три роки.
2) Об'єктом оцінювання не може бути кваліфікація та професійна діяльність судді, оскільки, з мети оцінювання, яку закріплено в частині 1 статті 90 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» його об’єктом є виявлення індивідуальних потреб судді щодо вдосконалення, стимулювання його до підтримання кваліфікації на належному рівні та професійного зростання.
3) Положеннями ст. 90 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено необхідності опублікування (розміщення) на веб-сайтах результатів оцінювання чи то відповідних анкет.
Максимальна відкритість у діяльності судді та суду є легітимною метою у демократичному суспільстві, однак відкриття усьому суспільству таких даних, у даному випадку, може поставити під загрозу рівень авторитету конкретного судді і суду, а також надати заінтересованим особам інформацію про "слабкі місця" судді, що безперешкодно може бути використано будь-ким і з будь-якою метою.
4) Не може бути встановлено обов’язок оцінки судді іншими суддями у запропонованій кількості, оскільки оцінювання іншими суддями за рекомендаціями КРЕС є засобом неформальної процедури оцінювання, яке спрямовано на допомогу суддям при здійсненні ними самооцінки, забезпечення зворотного зв’язку і неформальне обговорення з колегами оцінки роботи судді.
5) Встановлення буд-яких обов'язків голові суду чи його заступникам в частині встановлення відповідальних осіб та графіків проведення оцінювання суддів іншими суддями суперечать Закону України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки ст. 24 вказаного Закону не встановлені повноваження голови суду або виконувача його обов’язків щодо організації проведення оцінювання суддів іншими суддями, як і не передбачено обов’язку голови суду інформувати Комісію про суддів, які відмовляються (не бажають) брати участь в оцінюванні інших суддів відповідного суду.
6) Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено надсилання анкет оцінювання суддями та самооцінювання такому органу як НШСУ та викладення їх результатів у щорічному звіті НШСУ.
7) Обов’язковість долучення цієї інформації до суддівського досьє, її значення для кар’єри або оцінювання такого судді жодним чином не обґрунтована, оскільки обов’язкове долучення цієї інформації до суддівського досьє не встановлено Законом.
8) Відсутній порядок визначення/підтвердження доброчесності представника громадського об'єднання, який має право оцінювати суддю.
В запропонованій редакції закладається реальний ризик неправомірного впливу на суддю, що є прямою загрозою його незалежності, тому порядок потребує доопрацювання.
Запропонована редакція мотивована тим, що висуваючи до представника громадського об’єднання таку вимогу, як доброчесність, положення не передбачає будь-яких критеріїв її визначення та оцінки будь-ким. Пропонується зобов’язати подавати декларації на сайті НАЗК керівника та осіб, що планують проводити опитування від громадського об’єднання. Подача декларацій зможе, з одного боку, запобігати випадкам коли суддю оцінює особа, яка має (чи мала) певні зв’язки із стороною у справі або вочевидь є не доброчесною. З іншого, будуть запобіжником для тих, хто не розуміє серйозності статусу представника громадського об’єднання і наслідків своєї діяльності.
9) Питання комунікації голови суду або виконувача його обов'язків з представниками громадського об’єднання щодо проведення оцінювання судді є неможливою через те, що голова суду не приймає участь у судових засіданнях суддів, яких можуть оцінювати громадські об’єднання, отже голова суду не може підтверджувати жодних обставини, які могли відбутися під час такого засідання.
10) Під час заповнення анкети учасником процесу важливим є вільне волевиявлення таких учасників при обранні варіантів відповідей в анкеті, а тому необхідно виключити можливість будь-якого тиску представників громадського об’єднання на учасників процесу під час анкетування.
11) Критерії регулярного оцінювання не можуть співпадати із критеріями кваліфікаційного оцінювання з огляду на різну мету двох видів оцінювання.
Відповідно до ст. 90 Закону та Проекту методом регулярного оцінювання є анкетування.
Однак, для кваліфікаційного оцінювання встановлюються свої методи (співбесіда, дослідження досьє, психологічне тестування тощо), які використовувати при регулярному оцінюванні не є можливим.
Критерії самооцінювання та оцінювання іншими суддями відповідного суду законом прямо не визначені.
У Висновку до проекту «Порядку та методології регулярного оцінювання та самооцінювання суддів», підготованого раніше НШСУ, доктор Сальвія Кавальне зазначала, що європейські анкети щодо ефективності роботи суддів зосереджені здебільшого на поведінкових аспектах. Деякі правові аспекти слухань (особливо дотримання процесуальних правил) можуть бути оцінені лише сторонніми особами, які мають вищу юридичну освіту.
Зважаючи на наявні зауваження, запропоновано Вищій кваліфікаційній комісії суддів України направити даний Проєкт на доопрацювання кваліфікованими спеціалістами.
_03_03.png)
