БУТИ, ЧИ НЕ БУТИ ГОСПОДАРСЬКОМУ КОДЕКСУ?

Обговоренню саме цього питання був присвячений круглий стіл «Реформування господарського законодавства України», що був проведений 31 березня 2016 року на базі Вищого господарського суду України.

Круглий стіл зібрав найвідоміших та найповажніших українських вчених – представників, як «цивілістичної», так і «господарської» шкіл вітчизняної науки, суддів різних юрисдикцій, практикуючих юристів. Так, в роботі столу взяли участь такі відомі вчені, як В.С. Щербина, В.І.Кисіль, Н.С.Кузнецова, Н.Ф. Селівон, І.С. Гриценко, В.А. Устименко, О.П. Подцерковний, О.А. Беляневич та ін.

Презентував ідею ліквідації господарського кодексу заступник міністра юстиції Пєтухов С.І., 1984 р.н., який був призначений на цю посаду в липні минулого року.

Спільною позицією більшості доповідачів (як «господарників» так і «цивілістів») була думка про необхідність внесення певних змін до Господарського кодексу України. Учасникам круглого столу був представлений проект таких змін. Проте, жоден з науковців та жоден з практиків не підтримав ідею повної ліквідації ГКУ. Навпаки, висловлювання проти цього носили одностайний і категоричний характер. Разом з тим, лунали думки про необхідність здійснення системної перекодифікації господарського законодавства України, про підсилення регуляторного впливу держави на економічні правовідносини.

Вказуючи на поспішність і наукову необґрунтованість ідеї ліквідації ГК, відомий український правознавець Василь Кисиль, звернувся особисто до пана Петухова і відзначив позитив в тому, що реформами в Україні опікуються такі молоді, амбітні й енергійні люди. Проте, зауважив, науковець: «До амбіцій необхідно мати амуніцію…!»

Від господарського суду Харківської області з доповіддю на тему: «Мета і принципи рекодифікації економічного законодавства України» виступив заступник голови суду кандидат юридичних наук, доцент кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого О.В.Бринцев.

У доповіді він зазначив, що чинний стан нормативного регулювання господарсько-правових відносин дійсно потребує докорінних змін. Численні колізії норм Господарського кодексу з Цивільним кодексом та з іншими законодавчими актами є однією з причин головних проблем сьогодення – складнощів в ефективному плануванні господарських відносин, нестабільності й непередбачуваності судової практики.

Проте, наголосив О.В. Бринцев, ліквідація Господарського кодексу не вирішить цих проблем, а навпаки завдасть ще більшої шкоди економіці. Знищення основних засад системності державного регулювання економічних відносин, позбавить цей процес усіх ознак впорядкованості, сприятиме їх хаотизації. Насправді Господарський кодекс, попри всі недоліки, містить в собі достатню кількість правових конструкцій, які є адекватними сучасним реаліям, які затребувані і повністю сприйняті бізнесом та які є важливою гарантією прав, як суб’єктів господарювання, так і споживачів.

Головна мета господарського кодексу – це створення правових засад державного регулювання економіки. Останні є запорукою державного суверенітету, адже без сильної економіки існування самостійної держави неможливо.

Протиставляння ринку і планової економіки є помилкою, яку сьогодні робить міністерство юстиції. Ці речі, ринок і управління ним, не існують окремо одна від одної. Про це свідчить історія розвитку усіх економічно спроможних країн і сучасний досвід кодифікації економічного законодавства розвинених країн. Від Англії часів Олівера Кромвеля до сучасного Китаю, США та країн Євросоюзу. Тільки виважена державна протекціоністська політика дозволила їм здобути економічний (і як наслідок політичний) суверенітет.

В Україні нормативним актом, який повинен забезпечити гармонійне поєднання енергії ринку із державним управлінням нею на користь всього суспільства, повинен стати створений на базі чинного Господарського новий Економічний кодекс України, заявив О.В. Бринцев.